Бердичівська міська лікарня знову опинилася в епіцентрі гучного суспільного резонансу. Цього разу причиною стала емоційна публікація мешканки громади у соціальних мережах, яка відкрито заявила про відмову в наданні першої медичної допомоги людині з гострим больовим синдромом. Історія, яка змушує замислитися: що сьогодні відбувається з медициною у Бердичеві та чи може звичайна людина розраховувати на допомогу у критичний момент.
«Вибачте, але вас не приймемо»
За словами авторки допису, вона звернулася до приймального відділення Бердичівської міської лікарні у стані сильного болю. Працівники приймального відділення, замість негайного огляду, зателефонували завідувачці неврологічного відділення. Відповідь, яку почула жінка, стала холодним душем: неврологічне відділення нібито приймає виключно пацієнтів з інсультами, а у всіх інших випадках радять шукати допомогу в іншому медичному закладі.
Іншими словами — гострий біль, очевидний стан, потреба у першій допомозі не стали підставою для госпіталізації або хоча б первинного медичного втручання. Людині фактично вказали на двері.
Щоб тебе прийняли — потрібно бути напівмертвим?
Саме такий гіркий висновок зробила авторка допису. У своєму зверненні вона з болем і сарказмом «дякує» медичному персоналу та керівництву відділення за байдужість. У суспільстві це сприймається як тривожний сигнал: виходить, що без очевидної загрози життю пацієнт у Бердичівській міській лікарні може залишитися сам на сам зі своїм болем.
Особливо боляче ці слова звучать на тлі постійних нагадувань про клятву Гіппократа, гуманність і покликання лікаря. Чи залишилися ці принципи лише на папері?
Не поодинокий випадок
У коментарях до публікації користувачі соцмереж масово діляться схожими історіями. Люди говорять про хамство, формальний підхід, небажання брати відповідальність і відверте «відфутболювання» пацієнтів. Складається враження, що проблема значно глибша, ніж один конкретний випадок.
Бердичівська міська лікарня вже не вперше фігурує у скандальних обговореннях. Кожна така історія підриває довіру громади до системи охорони здоров’я та породжує страх: а що робити, якщо завтра допомога знадобиться тобі або твоїм близьким?
Коли це закінчиться?
Головне питання, яке сьогодні ставлять мешканці Бердичева, звучить просто і водночас болісно: коли закінчиться ця байдужість? Коли лікарня знову стане місцем, де рятують, а не відмовляють? Коли пацієнт буде людиною, а не «незручним випадком»?
Громада очікує не чергових виправдань, а конкретної реакції керівництва лікарні та відповідних органів. Бо мова йде не про емоції у Facebook — мова йде про здоров’я, життя і людську гідність.
