З 1 січня 2026 року дрібний бізнес в Україні отримує новий удар — обов’язкове застосування касових апаратів (РРО або програмних РРО) для ФОП першої групи стає реальністю. Попри війну, нестабільну економіку та падіння купівельної спроможності, уряд вирішив не відступати й не переносити строки. Під фіскальний каток потрапляють ті, хто роками виживав без «схем»: ринкові торговці, продавці з лотків, мобільна та виїзна торгівля, а також люди, які продають власно вирощену продукцію.
Фактично йдеться про найменш захищений сегмент підприємництва. Для багатьох ФОП першої групи торгівля — це не бізнес у класичному розумінні, а спосіб прогодувати родину. Натомість держава вимагає від них техніки, програм, звітності, стабільного інтернету та електрики — у країні, де блекаути й обстріли досі реальність. Урядова логіка проста й холодна: «правила мають бути однакові для всіх». Але чи справді вони однакові для базарної ятки й мережевого супермаркету?
Фіскалізація розрахунків просувається поетапно вже кілька років. Спершу — великі міста, потім селища, тепер — села, а далі черга дійшла до першої групи. Формально — боротьба з тіньовою економікою. По суті — тиск на мікробізнес, який не має ані бухгалтерів, ані запасу міцності. Витрати на РРО, навчання, штрафні ризики й перевірки для когось означають закриття торгової точки ще до старту нових правил.
Державна податкова служба вже давно перейшла від «пояснювального режиму» до жорсткого контролю. Перевірки, акти, штрафи — усе це стало буденністю. Із 2026 року цей сценарій пошириться на тих, кого раніше вважали соціально вразливою категорією підприємців. Продав бабусі пучок зелені без чека — готуйся до санкцій. Так виглядає «прозорість» по-українськи.
Критики реформи прямо говорять: під гаслами детінізації держава намагається латати бюджет за рахунок дрібних. В умовах війни це виглядає не просто спірно — цинічно. Замість підтримки — нові обов’язки. Замість відтермінування — ультиматум. У підсумку частина ФОП піде в тінь, частина — закриється, а частина просто не витримає адміністративного тиску.
Питання не в самих касових апаратах, а в моменті та підході. Коли країна воює, кожне рішення має зважуватися не лише калькулятором, а й здоровим глуздом. Поки що ж дрібному бізнесу чітко дали зрозуміти: виживеш — добре, ні — держава цього не помітить.
д
