У передріздвяні дні Бердичів знову став частиною великої міжнародної традиції, що несе у собі світло, віру та надію. До міста прибув Віфлеємський Вогонь Миру — символ, який щороку долає тисячі кілометрів від місця народження Ісуса Христа, щоб нагадати людям про цінність єдності, добра та взаємної підтримки.
Традиційно напередодні Різдва пластуни з різних країн світу об’єднуються задля важливої місії — поширення Віфлеємського Вогню Миру. Вже кілька років поспіль до цієї справи активно долучаються й бердичівські скаути, завдяки яким полум’я миру поширюється не лише містом, а й усією територією Бердичівського району.
У вівторок, 23 грудня, урочиста передача Віфлеємського Вогню Миру відбулася у кляшторі Босих Кармелітів. Разом із католицькими священиками символічне полум’я прийняла начальник Бердичівської районної військової адміністрації Людмила Димидюк. Захід пройшов у стриманій, але водночас зворушливій атмосфері щирості, тепла та взаємоповаги. Кожен присутній мав змогу відчути тепло маленького вогника, який несе у собі велике послання миру, надії та людяності.
Того ж дня Віфлеємський Вогонь Миру з рук пластунів прийняли Бердичівський міський голова Сергій Орлюк та секретар Бердичівської міської ради Богдан Коляда. Для громади це стало ще одним підтвердженням того, що Бердичів є невід’ємною частиною Різдвяного маршруту Вогню миру. У міській раді він залишатиметься як нагадування про спільну відповідальність, зв’язок між людьми та безперервність традиції — від лампадки до лампадки, від серця до серця.
За словами Сергія Орлюка, Віфлеємський Вогонь Миру приходить до людей як символ віри, витримки та здатності триматися разом у найскладніші часи. Його світло сяє у домівках і серцях як знак надії, що не згасає навіть під тиском війни. Саме такі моменти нагадують про силу єдності та важливість підтримки одне одного.
Передача Віфлеємського Вогню Миру — це не просто релігійна традиція, а глибокий духовний жест, який об’єднує християн усього світу. Для Бердичівської громади та всього району цей вогонь став символом спільної молитви за Захисників і Захисниць України, віри у Перемогу та прагнення до справедливого миру. Його світло продовжить свій шлях — до установ, громадських організацій, родин, нагадуючи про те, що навіть у темні часи людяність і добро мають силу перемагати.
