Бердичівські маршрутки знову стають приводом для обурення мешканців. Цього разу історія з маршруткою що має державний реєстраційний номер 5682, яка їхала з Червоної Гори, викликала шквал критики у соцмережах. Все через ганебну поведінку водія, який відмовив у проїзді учаснику бойових дій, нехтуючи посвідченням УБД.
За словами Оксани Машталлєр, інцидент стався ввечері 24 числа, коли їхав останній рейс. Водій заявив, що її син “вже десятий за день”, додавши щось на кшталт: “то такі як ти, то пенсіонери їздять цілий день”, і просто закрив двері, поїхавши далі. Ситуація не поодинока: мешканці розповідають, що дітей та жінок загиблих учасників війни також не пускають, а матерів загиблих виставляють із салону.

Шокуюче, що водій, як сам зазначив, теж воював, хоча й не уточнив де. Вік чоловіка — близько 60 років. Виходить, що людина, яка мала би розуміти ціну служби та поваги, сама порушує базові норми етики та людяності.
Ця ситуація яскраво висвітлює системні проблеми у сфері перевезень у місті. Перевізники, здавалося б, мають дбати про комфорт і безпеку пасажирів, але на практиці деякі ставляться до своїх клієнтів з відвертим зневажанням. Відсутність належного контролю з боку міської влади призводить до того, що навіть категорії громадян, на яких поширюються пільги та компенсації, стають жертвами хамства та байдужості.
Міська влада, у свою чергу, поки що демонструє дивовижну пасивність. Жодного публічного роз’яснення чи реагування на численні скарги не спостерігається. Люди мають право очікувати, що чиновники будуть контролювати перевізників, які працюють на бюджетні гроші та отримують компенсації за пільгові перевезення. Відсутність контролю породжує культуру безкарності, де водії дозволяють собі грубість та порушення правил перевезень.
Бердичівські мешканці зневірені: вони оплачують проїзд і очікують, що з ними поводитимуться з повагою. Водночас ті, хто пройшов крізь війну, отримують зневагу замість належної шани. Кожна така історія — удар по довірі до системи та сигнал про необхідність рішучих заходів.
Незважаючи на численні скарги в соцмережах, ситуація повторюється. Водії дозволяють собі ігнорувати права пасажирів, а перевізники не несуть реальної відповідальності. Міська влада повинна нарешті застосувати контроль і санкції, а також проводити регулярні перевірки, щоб такі інциденти не залишалися безкарними.
Це не просто історія про грубість окремого водія. Це дзеркало проблемної системи перевезень у Бердичеві, де пільгові категорії громадян, ветерани та сім’ї загиблих опиняються у ситуації приниження та несправедливості. Водій, який сам пройшов через війну, повинен стати прикладом, а не джерелом сорому для громади.
Пора міській владі та перевізникам зрозуміти: люди, які віддавали здоров’я та життя за країну, заслуговують на повагу і безперешкодний проїзд. Інакше культурна деградація на маршрутах лише зростатиме, а громадяни продовжать ділитися своїм обуренням у соцмережах, вимагаючи елементарного людського ставлення.
