У Бердичеві відбулися одразу два кадрові призначення, які викликали жваве обговорення серед мешканців громади. Міське комунальне господарство та сфера молоді й спорту отримали нових керівників, однак об’єднує ці рішення одна деталь, яку важко не помітити: обидва призначенці не є бердичівлянами.
На посаду керівника КП «Бердичівкомунсервіс» призначено Олександра Слюсаренка з Житомира. Його представляють як досвідченого фахівця, який має дати новий імпульс розвитку комунального підприємства, покращити благоустрій міста та оптимізувати щоденні послуги для тисяч жителів. Формально — звучить обнадійливо. Фактично ж — у бердичівлян виникає логічне запитання: невже у місті не знайшлося жодного фахового спеціаліста, здатного очолити ключове комунальне підприємство?
КП «Бердичівкомунсервіс» — це не абстрактна структура, а підприємство, яке безпосередньо впливає на вигляд вулиць, стан дворів, прибирання, озеленення та загальне відчуття порядку в місті. Це сфера, де знання локальних проблем, особливостей районів і реальних потреб громади мають не менше значення, ніж управлінський досвід.
Ще одне кадрове рішення — призначення Лілії Мудрук начальницею відділу молоді та спорту. Вона відома як помічниця депутатки Житомирської обласної ради Людмили Кицак. Посада, яка напряму стосується бердичівської молоді, спортивних ініціатив, розвитку гуртків і підтримки активної частини громади, також дісталася людині не з Бердичева, а з сусіднього Іванополя.
Ці призначення створюють стійке враження, що у Бердичеві начебто бракує професійних, амбітних і відповідальних людей. Хоча насправді громада має достатньо фахівців — у комунальній сфері, освіті, спорті, громадському секторі, — які роками працюють тут, знають проблеми зсередини і пов’язують своє майбутнє саме з Бердичевом.
Кадрова політика, за якої ключові посади регулярно отримують «приїжджі» спеціалісти або люди з політичного оточення, викликає недовіру та відчуття відстороненості влади від громади. Це не означає, що новопризначені керівники апріорі не впораються зі своїми обов’язками. Але це точно означає, що міська влада знову не пояснила громаді, чому місцеві кадри залишилися поза увагою.
Бердичівська громада заслуговує на відкриту й чесну кадрову політику, де професіоналізм поєднується з довірою громади. Інакше будь-які «нові фази розвитку» ризикують залишитися лише красивими словами у пресрелізах.
Один коментар до “В Бердичеві керівні посади роздають “приїжджим””