У Бердичеві розгорівся гучний і майже кінематографічний кримінальний сюжет, у центрі якого — військовослужбовець, диверсія, загадкова «співмешканка» та невідомий куратор із темного боку мережі. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області оголосив вирок у справі, що більше схожа на сценарій трилера, ніж на реальність прифронтової України.
Історія почалася восени минулого року, коли молодий чоловік, щойно призваний на службу, опинився втягнутим у небезпечну гру. За матеріалами слідства, військовий вступив у змову з невстановленою особою, після чого в нічному осінньому тумані вирушив на залізничний перегін поблизу Бердичева. Там він підпалив релейну шафу — критичний елемент залізничної інфраструктури, пошкодження якого могло спричинити серйозні наслідки для руху поїздів та безпеки людей.
На початку судового розгляду обвинувачений тримався впевнено й заперечував свою провину. Але згодом картина змінилася — чоловік визнав усе, заявивши, що діяв під впливом співмешканки. За його словами, саме вона переконувала його, що за підпал він отримає грошову винагороду. Дівчина нібито показувала йому детальні інструкції та листувалася з якимось «куратором», який нібито керував «завданням». Військовий заявив, що усвідомив свою помилку та жалкує, що дозволив собою маніпулювати.
На суді виступив і товариш військового. Його розповідь лише додала сюжету ще більшого драматизму. За словами чоловіка, співмешканка неодноразово агітувала палити автомобілі військовослужбовців, мовляв, «це вигідно». Він наголосив, що доки цієї дівчини в житті друга не було — ніяких дивних розмов чи ризикованих ідей не звучало.
Сама ж фігурантка, яка за свідченнями могла бути рушійною силою злочинного плану, перед судом заявила, що «нічого не пам’ятає» про той день. Каже, нібито сиділа в машині, доки хлопець «кудись пішов». Жодних інструкцій не показувала, а листування — то їй узагалі не відомо. Її версія подій разюче відрізняється від слів обвинуваченого та свідків, але відповідати за диверсію наразі доведеться лише військовому.
Залізниці він уже відшкодував збитки — близько 20 тисяч гривень. Але це не врятувало його від суворого покарання. Суд визнав чоловіка винним у диверсії — тяжкому злочині проти держави. Вирок: 10 років позбавлення волі.
Так завершилася ще одна гучна справа, яка показує, наскільки небезпечними можуть бути спроби зовнішнього впливу, маніпуляцій та «легких грошей», особливо у воєнний час. А Бердичів знову опинився в епіцентрі історії, яку ще довго обговорюватимуть.
