На офіційному сайті Бердичівської міської ради з’явився новий проєкт рішення, який викликав неабиякий суспільний резонанс. Місцева влада планує витратити 5 мільйонів гривень на «регулювання чисельності безпритульних та безпородних тварин» у 2026–2028 роках. Тобто на цілу програму протягом трьох років виділяється сума, яка вражає на папері, але коли починаєш копати глибше — стає зрозуміло, що результат може бути жалюгідним.
Що обіцяє влада
Згідно з документом, програму виконуватиме управління ЖКГ разом із комунальним підприємством «Бердичівкомунсервіс». На них покладається ведення єдиної бази реєстрації тварин, організація гуманного відлову за методикою «відлов-стерилізація-повернення», ідентифікація тварин (фото, дані про дату та місце вилову, стать, вік, породні ознаки), вакцинація, дегельмінтизація та стерилізація. Крім того, передбачено роботу з населенням, волонтерами та благодійними організаціями.
Звучить благородно, чи не так? Але є одна проблема: деталі показують, що ця програма може стати класичним прикладом «гроші на вітер».
А де конкретні кошти?
Добудова притулку для тварин у програмі згадується, але на неї **не передбачено жодного фінансування**. Обладнання для відлову, інформаційні буклети та інші друковані матеріали — теж не передбачені. Просвітницькі заходи, уроки біоетики та розроблення нових правил утримання тварин — фінансування не мають. Іншими словами, кошти існують, але на практичні кроки витрачати їх майже не передбачено.
Реальна ситуація на вулицях
Скільки в Бердичеві безпритульних собак і котів? Точної цифри немає, але активісти та мешканці кажуть про сотні тварин, які живуть у небезпечних умовах: голодні, агресивні, без медичної допомоги. Зграї собак не тільки лякають містян, але й становлять небезпеку для дітей, літніх людей та домашніх тварин. Після війни та економічної нестабільності кількість тварин на вулицях тільки зросла, адже багато господарів залишили своїх улюбленців, а фінансова спроможність утримувати їх падає.
Гуманний відлов — чи профанація?
Метод відлову-стерилізації-повернення ефективний лише за системного та регулярного виконання. У Бердичеві ж умови такі, що відлов без інфраструктури та контролю може стати лише хаотичною операцією. Програма не передбачає постійних притулків, спеціального транспорту, обладнання для стерилізації чи ветеринарного контролю. На практиці це означає, що тварини будуть відловлені, частково стерилізовані і знову повернені на вулиці, а кошти міста — «освоєні» формально.
Прогноз на 2026–2028 роки
Якщо нічого не змінити, кількість безпритульних тварин зростатиме, і випадки агресії та укусів теж зростатимуть. Громада залишиться незадоволеною, а влада — з гарним паперовим звітом. Реальні зміни — чіпування, паспортизація, штрафи за залишених на вулицях собак та котів, регулярні стерилізації та притулки — не передбачені. Тому 5 мільйонів гривень ризикують стати черговим прикладом «пустих обіцянок».
Що кажуть експерти
За даними досліджень, ефективний контроль над популяцією безпритульних тварин в Україні потребує системного підходу: регулярні стерилізації, чіпування, притулки, контроль власників, волонтерська підтримка та просвітницька робота. Без цього навіть великі бюджети не гарантують зменшення кількості тварин на вулицях.
Місцеві приклади «грошей на вітер»
У сусідніх регіонах вже були випадки, коли відлов і стерилізація фінансувалися, але результатів не було: тварин або не стерилізували, або просто знищували. Жорстоке ставлення, економія на ветеринарії — і проблема закривалася самостійно, тобто тварини гинули, а гроші — «освоювалися».
Влада піариться, а тварини страждають
Програма у Бердичеві — приклад того, як красиві слова на папері не гарантують реальної допомоги тваринам. Нікому не потрібні показові відлови або «картинки для звіту». Громаді потрібна реальна стратегія: чіпування, паспортизація, штрафи, постійні стерилізації, притулки та робота з населенням. Інакше — гроші на вітер, хаос на вулицях і чергова криза довіри до місцевої влади.
Висновок
5 мільйонів гривень на безпритульних тварин — це шанс на реальні зміни, або чергова «дірка» в бюджеті. У Бердичеві поки що — швидше друге. Програма може стати піар‑ходом і черговою профанацією, якщо не буде належного фінансування, контролю та інфраструктури. На вулицях залишаться зграї собак і котів, люди будуть боятися виходити з дому, а влада — радіти паперовому звіту перед виборами.
Час для реальних дій настільки ж гострий, як і проблема безпритульних тварин на вулицях Бердичева. Інакше 5 мільйонів гривень так і стануть історією про гроші, які «злетіли у нікуди».
