У соцмережах набирає розголосу емоційний допис, який викликав справжній шквал обурення серед користувачів. Історія — про звичайний ремонт телефону, який міг обернутися черговим прикладом цинічного заробітку на людях, що й без того ледве зводять кінці з кінцями.
Авторка допису пише: в країні війна, але, схоже, для окремих «майстрів» це не зупиняє бажання наживатися на всьому і на всіх. За її словами, у мами перестав заряджатися телефон. Батько — пенсіонер — поїхав до майстрів з ремонту телефонів в Андрушівці, щоб дізнатися причину несправності та вартість ремонту.
Там йому без зайвих вагань заявили: проблема в акумуляторі, потрібна заміна, ціна — 900 гривень. І не одразу — телефон необхідно залишити на три-п’ять днів. Для людини з мінімальною пенсією це серйозні гроші. На той момент такої суми в батька не було, тож він поїхав додому ні з чим.
Донька запропонувала інше рішення: переслати телефон до Києва «Новою поштою». Адже у столиці, за її словами, подібні проблеми часто вирішують за лічені хвилини і без зайвого пафосу. Так і зробили.
У київській майстерні телефон розібрали прямо при клієнтці. Вердикт майстра шокував: акумулятор у повністю справному, майже ідеальному стані. Уся проблема — у забитому розʼємі зарядки. Кілька хвилин чистки, 150 гривень оплати — і телефон працює, як новий.
П’ять хвилин роботи замість трьох-п’яти днів очікування. Сто п’ятдесят гривень замість дев’ятисот. Саме це і викликало справжній вибух емоцій у дописі.
Авторка не стримує обурення: за її словами, до майстрів звернувся пенсіонер, який десятиліттями працював у цій країні, а тепер більшу частину своєї мізерної пенсії віддає за комунальні послуги та їжу. Взимку ж суми в платіжках інколи перевищують саму пенсію.
І саме з такої людини, як стверджується в дописі, намагалися здерти 900 гривень фактично «за повітря». Авторка переконана: подібні схеми — не поодинокий випадок, а системна практика обману клієнтів, які не розбираються в техніці.
Ця історія, опублікована у соцмережах, викликала бурхливу реакцію та змусила багатьох задуматися: скільки ще людей, зокрема пенсіонерів, щодня можуть ставати жертвами подібних «ремонтів»? І чи не час наводити лад у сфері послуг, де совість часто поступається бажанню легкого заробітку?
