Журналістика і література під час війни — досвід бердичівських військових та відомих українських медійників

У час, коли повномасштабна війна змінює кожну сферу життя, журналістика та література набувають нової ваги та відповідальності. Ці процеси добре відчувають і у Бердичеві, де мешканці уважно стежать за тим, як змінюються медіа, яким стає голос військових і як формується нова українська ідентичність. Одним із тих, хто сьогодні працює на стику медійності та служби, є військовослужбовець відділення комунікацій 26 окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича — бердичівлянин Сергій Шебеліст.

Нещодавно він представив Бердичів та свою бригаду на масштабному професійному заході — конференції «Медіадень Премії імені Георгія Ґонґадзе» у Полтаві. Подія зібрала військових, журналістів, митців, істориків, підприємців та всіх, хто працює з інформацією й культурними сенсами в умовах війни. Учасники говорили про локальні виклики, національну ідентичність, інформаційну екологію та роль журналістики у формуванні стійкості суспільства.

Одним із ключових моментів стала розмова Сергія Шебеліста з Павлом Казаріним — відомим публіцистом, телеведучим, лауреатом Премії Ґонґадзе та Національної Шевченківської премії, а нині — головним сержантом роти ударних БпАК 104 окремої бригади Сил ТрО. Колись обидва працювали у медіа, а з 2022 року служать у лавах Збройних Сил України, поєднуючи досвід журналістів та військових.

Під час інтерв’ю співрозмовники обговорили, як війна змінила медійний ландшафт України та світу. На фронті й у відносному тилу події сприймаються по-різному — і це потрібно враховувати, коли інформація адресована внутрішній аудиторії чи міжнародним партнерам. Військові журналісти, які працюють у бойових умовах, формують новий стиль подачі — чесний, стриманий, але емоційно точний.

Окрему увагу приділили літературі воєнного досвіду. За плечима повномасштабної війни вже з’явилися книги військових авторів — Павла Белянського, Дмитра Крапивенка, Артура Дроня, Валерія Пузіка. Їхні тексти відкривають правду про війну без пафосу, але з глибокою людяністю. Як підкреслив Павло Казарін, найсильніші свідчення про вторгнення залишать ті, хто пройшов війну власними ногами й очима: «Не обов’язково бути письменником до війни — коли весь досвід прориватиметься назовні, слово стане єдиним способом говорити правду».

Премія імені Георгія Ґонґадзе, створена у 2019 році Українським ПЕН-клубом, родиною журналіста, «Українською правдою» та спільнотою Києво-Могилянської бізнес-школи, стала однією з головних платформ, де сьогодні формуються стандарти нової української журналістики. «Медіадні» Премії — це простір професійного діалогу, де не бояться складних тем і де вчаться говорити про важливе відповідально й глибоко.

Для Бердичева участь представника 26 бригади у таких подіях — це не лише визнання професійності наших військових комунікаторів. Це ще й приклад того, як місто через своїх людей долучається до загальноукраїнського процесу формування культурного та інформаційного фронту. Саме такі голоси — чесні, виважені, загартовані війною — творять майбутній літопис країни.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *