Мор риби у Бердичівському районі: що відбувається у Ружині, Скраглівці та Сингаївці

Масова загибель риби у водоймах Бердичівського району викликає все більше занепокоєння серед жителів громад. Ситуація, яка ще донедавна сприймалася як наслідок природних факторів, сьогодні розглядається як комплексна екологічна проблема, що потребує чіткої відповідальності та системного реагування.

Питання стало ключовим під час позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка поки що, відбулася тільки в одній Ружинській громаді.

Як повідомила голова селищної ради Людмила Біляк, ситуацію детально проаналізували, зокрема щодо стану Ружинського водосховища.

Проблема не локальна: тривожні сигнали з усього району

За словами учасників засідання, подібні випадки фіксуються не лише у Ружині. Масова загибель риби та погіршення стану водойм спостерігаються і в інших населених пунктах Бердичівського району. Зокрема, тривожні сигнали надходять із Скраглівки, Сингаївки та низки інших сіл.

Це свідчить про те, що проблема має системний характер і не обмежується окремою водоймою чи громадою.

Хто відповідає за водойми

Встановлено, що Ружинське водосховище перебуває у державній власності, а його користувачем є ТДВ «Житомиррибгосп».

Саме водокористувач несе відповідальність за:

• визначення режиму експлуатації водойми;
• стан гідротехнічних споруд;
• контроль якості води;
• запобігання екологічним ризикам та ліквідацію їх наслідків.

Фахівці зазначають, що спуск води, проведений восени, у поєднанні з тривалими морозами призвів до критичного порушення кисневого балансу. Саме це стало однією з ключових причин масового мору риби.

Чому виникають такі ситуації

Експлуатація водойм як господарського ресурсу передбачає отримання прибутку, проте водночас вимагає суворого дотримання екологічних норм. У реальності ж часто виникає дисбаланс між економічною вигодою та екологічною відповідальністю.

У Ружинській громаді наголосили: орган місцевого самоврядування не є користувачем водойми, не здійснює управління нею і не приймає рішень щодо режиму її експлуатації. Проте саме громада першою відчуває наслідки таких рішень.

Рішення комісії ТЕБ та НС

За підсумками засідання було прийнято низку рішень:

• зобов’язати користувачів водойм дотримуватися екологічних норм;
• забезпечити оперативну ліквідацію наслідків мору риби;
• проаналізувати договори оренди щодо відповідальності за екологічний стан;

Окрім цього, ініційовано звернення до державних органів щодо:

• врегулювання режимів спуску води;
• розчистки та поглиблення русла річки Роставиця.

Позиція громади

У громаді підкреслюють: водойми не можуть розглядатися виключно як ресурс. Це, передусім, відповідальність, яка має бути чітко розподілена між усіма учасниками процесу.

Йдеться про користувачів, орендарів та державні структури. Саме вони повинні нести відповідальність за прийняті рішення та їх наслідки.

Орган місцевого самоврядування не може бути єдиною стороною, яка відповідає за ситуації, що виникають поза межами його повноважень.

Що далі

У Бердичівському районі планують посилити контроль за використанням водних ресурсів та ініціювати зміни на рівні державної політики. Основна мета — встановити чіткі правила для всіх учасників та забезпечити їх виконання.

Адже ситуація з мором риби у Ружині, Скраглівці, Сингаївці та інших населених пунктах є сигналом про необхідність негайних дій. Без системного підходу такі випадки можуть повторюватися, завдаючи шкоди екології та інтересам громад.

Водойми — це не лише ресурс. Це спільна відповідальність, яка потребує реальних дій, а не формальних рішень.