Служба рятувальника — це щоденна боротьба зі стихією, де секунди визначають життя та смерть. У цьому світі немає кіноефектів, немає пафосних сцен: є лише дим, жар, вода, спокій та швидкість рішення. Для тих, хто обирає цей шлях, відповідальність стає не абстрактним словом, а щоденною реальністю.
Один із таких людей — Олександр Полковнійчук, командир відділення 36 ДПРП у селищі Червоне на Житомирщині.
Життя на службі: виклики рятувальника
Він приєднався до лав ДСНС у 2015 році, але підготовка до такого життя розпочалася задовго до цього. Дисципліна, витримка та внутрішня готовність діяти у найекстремальніших умовах стали його фундаментом.
«Я обрав цей шлях, бо звик долати труднощі та хочу рятувати людей», — ділиться Олександр. Його слова не звучать як гучне гасло, вони відображають щоденну реальність професії.
Кожен виклик для рятувальника — це тест на нерви, фізичну та психологічну стійкість. Коли надходить тривожне повідомлення про пожежу у житловому будинку, де можуть бути діти, відступати не можна. Розум працює як годинниковий механізм: оцінка ситуації, швидке рішення, дія.
«Найважче — зберігати холодний розум там, де панує хаос і біль», — пояснює він. Саме в таких митях стає очевидним, що професія рятувальника — це не про сміливість заради слави, а про щоденну готовність віддати себе повністю, ризикуючи власним життям.
Сім’я як джерело сили
Але за зовнішньою мужністю ховається щось ще важливіше — внутрішня опора, місце сили. Для Олександра таким місцем є родина. З дружиною Іванною вони йдуть поруч вже 12 років, виховуючи двох синів — Олександра та Іллю. Родина для нього — це не просто підтримка, а справжній тил, який допомагає відновлювати сили після важких днів на службі.
Разом із дружиною вони виховують дітей у дусі чесності, доброти та сміливості. Малеча бачить приклад справжньої відваги не тільки на службі, а й у повсякденному житті.
«Ми прагнемо, щоб наші сини знали: сила людини проявляється не лише у великих вчинках, а й у щоденних рішеннях — допомогти, підтримати, бути поряд», — додає Олександр.
Просте щастя та хобі рятувальника
Попри постійні виклики, рятувальник знаходить радість у простих речах: сімейні поїздки, вечори за спільними розмовами, робота у саду чи будівництво власного дому. Це його маленькі перемоги над стресом та втому.
А ще він має незвичне хобі — збір старовинних предметів, які згодом передає до місцевих музеїв, зберігаючи історію для наступних поколінь.
Його мрія проста, але глибоко щира: мирне небо над рідним краєм, живі колеги та щасливі діти. Ця щоденна турбота та відповідальність формують його як людину і професіонала одночасно.
Читайте також: новини ДСНС — це приклад того, як герої серед нас працюють на благо громади.
Герой не лише на службі
Справжній герой не завжди носить медалі. Він там, де люди потребують допомоги, і вдома, де він — люблячий батько та чоловік. Олександр Полковнійчук показує, що сміливість та турбота не взаємовиключні, а доповнюють одне одного.
Які вони – бердичівські рятувальники? – читайте на нашому сайті PRO Бердичів. Новини сьогодні.
Важливість професії рятувальника не можна переоцінити, особливо у часи, коли безпека громади стає першочерговим пріоритетом. У кожному дзвінку тривоги, у кожній хвилині, коли потрібно швидко реагувати, проявляється людська відвага. Але також важливо пам’ятати, що відновлення сил і емоційна підтримка — не менш важливі.
Родина для Олександра — це не лише джерело любові, а й необхідна частина його професійної стійкості.
Висновок
Ця історія показує, що герої серед нас живуть поруч, у наших містах і селищах. Вони рятують життя, підтримують порядок та водночас вчать своїх дітей цінувати сім’ю, доброту та сміливість. Іноді герої не отримують нагород і титулів, але їхній внесок у життя громади незамінний.
Читайте Новини Бердичева сьогодні та дізнавайтеся першим інформацію про людей та по події міста, району та Житомирської області.
Щоденна праця, любов до ближніх і професіоналізм формують образ Олександра Полковнійчука як надзвичайного батька та рятувальника.
Його життя — це доказ того, що сміливість і турбота можуть співіснувати, а герої живуть не тільки у кіно, а й серед нас, поруч, у нашому Бердичівському районі.
Один коментар до “Надзвичайний батько Олександр Полковнійчук: сміливість на службі, тепло й турбота вдома”