У Бердичеві під гучними словами про «патріотизм», «Перемогу» та «вшанування заслуг» відбулася класична бюджетна операція, яка більше нагадує піар-кампанію виконувача обов’язків міського голови Богдана Коляди, ніж реальну турботу про громаду. Два рішення виконкому, два урочисті заходи — і майже 300 тисяч гривень з міського бюджету пішли не на допомогу місту, не на армію і не на критичні потреби, а на статуетки, солодощі та квіти.
Почнемо з рішення №399 від 15 грудня 2025 року, яким заднім числом вносяться зміни до рішення №392. Формально — «Про відзначення дітей, молоді та педагогічних працівників». Фактично — легалізація витрат на захід, який уже відбувся 9 грудня 2025 року в Палаці культури імені Шабельника. Тобто спочатку захід провели, кошти витратили, а вже потім переписали документи й затвердили новий кошторис.
Сума — 171 401 гривня. І на що саме вони пішли? 93 100 грн — на 245 дерев’яних статуеток з пафосною назвою «Працею і серцем до Перемоги». Ще 50 547 грн — на майже 250 упаковок брендованого печива. Додамо сюди понад 27 тисяч гривень на цукерки двох видів. У підсумку маємо святковий набір, гідний корпоративу, але аж ніяк не міста, яке живе в умовах війни.
Другий документ — окремий проєкт рішення про відзначення мешканців Бердичівської громади за підсумками 2025 року. Інший майданчик — Музично-драматичний театр на Європейській. Інша аудиторія — дорослі. Але суть та сама. Ще один захід із тією ж самою назвою «Працею і серцем до Перемоги». Ще один кошторис. Ще 110 040 гривень з бюджету.
Цього разу купували 237 скляних статуеток по 420 гривень кожна — майже 100 тисяч гривень. Додатково — 70 троянд по 150 гривень. Жодної копійки — на реальні потреби громади. Усе — на атрибути урочистості, які ідеально виглядають на фото та у звітах.
У сумі два заходи коштували громаді 281 441 гривню. І тут виникає ключове питання: навіщо було проводити два майже ідентичні заходи з однаковою назвою, з однаковою ідеологією, але з різними аудиторіями, якщо результат — чергова серія фотографій, подяк і публічних виступів виконувача обов’язків міського голови?
Офіційно — «відзначення дітей і молоді» та «відзначення мешканців громади». Неофіційно — публічний піар місцевих підприємців, лояльних депутатів і наближених осіб, які отримали нагороди під софітами сцени, оплески та символічні статуетки за рахунок платників податків.
У жодному з документів немає чіткого обґрунтування, чому саме такі суми, чому саме такі предмети, чому саме в такій кількості. Немає публічного звіту, хто саме став номінантом, за які конкретні заслуги і за якими критеріями відбувався відбір. Є лише красиві формулювання, загальні фрази та підпис: в.о. міського голови Богдан Коляда.
На тлі проблем із дорогами, комунальною інфраструктурою, нестачею коштів у закладах освіти й культури, а також постійних зборів «на ЗСУ» від самих мешканців міста, такі витрати виглядають не просто сумнівно — вони виглядають цинічно.
Бердичівська громада має право знати: це справді про дітей, молодь і заслуги — чи все ж таки про створення позитивної картинки для тимчасового керівника міста? І головне — чи стане ця практика нормою, коли під прикриттям патріотичних гасел бюджет міста перетворюється на касу для піар-заходів та фотографій?
Поки що відповідь очевидна з цифр. І вони говорять значно голосніше, ніж будь-які урочисті промови зі сцени.
