У соцмережах з’явився черговий допис, який боляче, різко й без прикрас описує реальність життя мешканців віддалених мікрорайонів Бердичева. Цього разу — район Загребля та маршрутне таксі №3А. І це вже не просто емоції окремих пасажирів, а крик про системну проблему, яка роками ігнорується.
Загребля — район, який фактично відрізали від міста
Перекритий міст. Альтернатив немає. Ремонт — навіть не на горизонті. Район Загребля сьогодні фактично опинився в транспортній ізоляції. Для мешканців маршрутка №3А — не «зручність», а єдиний спосіб дістатися роботи, лікарні, школи, елементарно — до міста.
Але замість підтримки люди отримують байдужість, хамство і повний управлінський хаос.
Хамство водіїв як норма, а не виняток
Автор допису у соцмережах прямо пише: так, є кілька порядних водіїв, але їх — одиниці. Більшість же дозволяє собі відверто зневажливу поведінку.
«Пасажири нерідко чують погрози на кшталт “скоро до вас ніхто не буде їздити”», — йдеться у зверненні.
Це не просто слова. Це демонстрація повної безкарності. Водії відкрито дають зрозуміти: хочете — їдьте, не хочете — ваші проблеми. І жодної реакції з боку відповідальних структур.
Графік, який існує лише на папері
Формально маршрутка їздить раз на годину. Фактично — коли як. Водії часто виїжджають раніше, не дотримуються графіка, а пасажири залишаються на зупинках у холод, дощ чи спеку.
Окрема «перлина» — обідня перерва з 14:30 до 16:00. У цей час транспорт не їздить взагалі. Жодного. Ні альтернативи, ні резерву.
Тобто район просто випадає з міського життя на півтори години щодня.
Ранок — як консервна банка, вихідні — транспорт до обіду
Зранку маршрутка переповнена настільки, що про безпеку не йдеться взагалі. Люди їдуть стоячи, затиснуті, без можливості нормально триматися.
У вихідні ситуація ще гірша — маршрутка працює лише до 14:05. Після цього — хоч пішки.
Це нормально для міста? Це сервіс? Це турбота про мешканців?
Департамент економічного розвитку: роки мовчання і нуль відповідальності
І тут виникає головне питання: де Департамент економічного розвитку Бердичева?
Саме цей орган роками відповідає за перевізників, договори, графіки, контроль якості послуг. І роками ситуація не змінюється. Скарги — є. Проблеми — відомі. Результат — нуль.
Жодних реальних санкцій. Жодного жорсткого контролю. Жодної публічної відповідальності.
Складається враження, що питання маршруток у місті давно «вирішене». Не для людей — для тих, хто не їздить громадським транспортом.
«Їхні діти маршрутками не їздять»
У коментарях і приватних розмовах мешканці кажуть прямо: у чиновників, відповідальних за транспорт, їхні діти, батьки та родичі не стоять на зупинках по годині. Не їздять у переповнених маршрутках. Не слухають хамство.
Саме тому жителі віддалених мікрорайонів сприймаються як другосортні. Наче вони — не повноцінні мешканці Бердичева.
Вимоги громади — прості й очевидні
Люди не вимагають неможливого. У дописі чітко сформульовано базові кроки:
- переглянути та реально дотримуватися графіка руху;
- додати більше транспорту вранці та ввечері;
- навести порядок із поведінкою водіїв;
- припинити транспортну дискримінацію віддалених районів.
Це вже не просто скарга — це вирок системі
Проблема маршрутки №3А — це не одиничний випадок. Це симптом хворої системи управління міським транспортом. І поки відповідальні департаменти роблять вигляд, що «все під контролем», люди щодня платять за це своїм часом, нервами та здоров’ям.
Бердичів — це не лише центр. Загребля — це теж місто. І мешканці цього району мають таке ж право на нормальний транспорт, як і всі інші.
Питання лише в одному: чи здатна міська влада це почути — і нарешті почати діяти.
Один коментар до “Пасажири проти перевізників – в Бердичеві люди знов і знов скаржаться на маршрутки”