Бердичів знову може видихнути з полегшенням: правосуддя у нас не дрімає. Воно… навчає. Онлайн. Особливо, коли йдеться про крадіжки в умовах воєнного стану. Цього разу суд виніс вирок 17-річному бердичів’янину, який, попри серйозну статтю Кримінального кодексу, обійшовся без тюрми, без СІЗО і навіть без умовного строку у звичному розумінні.
Нагадаємо: мова йде про ч. 4 ст. 185 КК України — крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану. Для довідки: санкція статті — від 5 до 8 років позбавлення волі. Але, як виявилося, у Бердичеві ця норма може трансформуватися у два роки пробаційного нагляду, реєстрації, лекцій і мотиваційних курсів.
Сама історія виглядає майже як соціальний експеримент. Квітень, пізня ніч, вулиця Бердичева. Чоловік у стані глибокого алкогольного просвітлення лежить безпорадний. До нього підходить підліток. Спочатку — суцільний гуманізм: допомога, турбота, виклик таксі. Майже зразковий сюжет для виховного відео.
Але далі — класика. Коли свідки зникли, а потерпілий залишився сам-на-сам зі своїм «рятівником», ситуація різко змінилася. Замість допомоги — мінус сумка. У комплекті: телефон, банківська картка та готівка. Проте справжній талант проявився пізніше — юнак не просто вкрав, а підібрав ПІН-код і без зайвих церемоній переказав собі 30 тисяч гривень.
Сучасна крадіжка, цифрова, з фінансовою кмітливістю. Воєнний стан, тяжкий злочин, суттєва сума. Здавалося б, усе сходиться для суворого вироку. Але ні — у залі суду цього разу переміг інший підхід: «зрозуміти, пробачити і навчити».
Суд врахував буквально все: щире каяття, відсутність судимостей, активну співпрацю зі слідством, неповнолітній вік, а також позицію прокурора, який, схоже, теж повірив у силу онлайн-освіти. Як результат — два роки пробаційного нагляду замість реального строку.
Обов’язки стандартні й навіть трохи іронічні: періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання, не виїжджати за кордон без дозволу. А головне — пройти програму «Зміна прокримінального мислення» та онлайн-курс «ДНК Лідерів» на платформі EdEra. Очевидно, саме там пояснять, що шлях до лідерства лежить не через чужі банківські картки.
Щоб картина виглядала завершеною, суд також частково задовольнив цивільний позов. Матір неповнолітнього зобов’язали сплатити 5 тисяч гривень моральної шкоди та ще 20 тисяч гривень за правову допомогу. Сам хлопець визнав провину і добровільно повернув викрадені кошти — що, безперечно, зіграло йому на руку.
І тут, мабуть, варто визнати очевидне: покарання таки є. Бо якщо замислитися, два роки пробаційного нагляду з регулярними відмітками, заборонами, звітами та обов’язковим проходженням онлайн-курсів — це теж випробування. Особливо коли серед них фігурує програма зі «зміни прокримінального мислення» і навчальний курс із гучною назвою «ДНК Лідерів».
Фактично маємо новий формат відповідальності: не тюрма, не колонія, а стабільний контакт з державною системою у вигляді лекцій, тестів і мотиваційних модулів. І якщо хтось вважає, що примусове навчання — не кара, той, очевидно, ніколи не проходив обов’язкові курси без права «пропустити тему».
Можливо, саме так і виглядає сучасне правосуддя: коли замість ґрат — платформа EdEra, замість наглядача — куратор пробації, а замість строку — курс лекцій, який доведеться не просто прослухати, а й засвоїти. Бо інакше — знову доведеться пояснювати, що ти засвоїв не так.
Тож у Бердичеві цього разу нікого не лякали камерами й етапами. Просто змусили вчитися. А для деяких це, як відомо, може бути найважчим випробуванням.
