Питання використання земель водного фонду на території Бердичівського району викликало суспільний інтерес через різне бачення однієї ситуації, що склалася навколо бази відпочинку «Релакс» у селі Сингаївка, Семенівської територіальної громади. Мова йде про ставок площею близько 3,9 гектара, який протягом тривалого часу фактично використовувався для господарської та рекреаційної діяльності, однак згодом став предметом судового розгляду.
За інформацією правоохоронних органів, встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки водного фонду без оформлених правовстановлюючих документів і без сплати орендної плати до бюджету громади. Водночас інша сторона ситуації полягає у тому, що ставок не був сформований як окрема земельна ділянка, а питання його правового статусу тривалий час залишалося неврегульованим на рівні органів місцевого самоврядування.
Фактичне користування водоймою та прилеглою територією бази «Релакс» тривало понад десять років. За цей час на ставку здійснювалося риборозведення, підтримувався належний технічний стан гідроспоруд, облаштовувалися під’їзди та створювалися умови для риболовлі та відпочинку. Водойма стала місцем дозвілля для мешканців громади та гостей бази, виконуючи не лише господарську, а й соціальну функцію.
При цьому питання укладення договору оренди або проведення земельних торгів фактично не вирішувалося. Лише після звернення прокуратури до суду було розпочато розроблення проєкту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки водного фонду. Це свідчить про те, що відсутність належного правового оформлення протягом років була системною проблемою, а не результатом одноразових дій.
Судовий розгляд завершився рішенням про звільнення земельної ділянки та її повернення у власність територіальної громади, а також стягнення шкоди, завданої самовільним користуванням. Разом з тим, ситуація порушила ширше питання — як у подібних випадках поєднувати вимоги законодавства з реальними умовами користування водними об’єктами, які фактично функціонують і утримуються за рахунок приватних ініціатив.
Окремої уваги заслуговує і аспект відповідальності органів місцевого самоврядування, які мають забезпечувати своєчасне оформлення земель водного фонду, проведення інвентаризації та створення прозорих умов для оренди. Відсутність чітких рішень упродовж тривалого часу може призводити до подібних конфліктів, коли юридична оцінка різко розходиться з фактичним станом справ.
Таким чином, дана ситуація демонструє складність і багатовимірність проблеми використання земель водного фонду на Бердичівщині. З одного боку — необхідність суворого дотримання норм Конституції, Водного та Земельного кодексів України, з іншого — реалії місцевого життя, де водойми та бази відпочинку, як «Релакс» у Сингаївці, роками існують і функціонують без належного правового врегулювання.
Подальші кроки після набуття рішенням суду законної сили мають не лише відновити правовий порядок, а й дати відповіді на питання ефективного та справедливого використання водних ресурсів у громадах.
