У Бердичеві спалахнуло нове обурення через стан міських доріг у день прощання із загиблим українським військовослужбовцем. Йдеться про похорон 34-річного захисника Юрія Андрієнка, який відбувся 23 лютого. За словами місцевих жителів, зокрема бердичівлянки Надії Садовської, вулиця Пригородна, якою рухалася похоронна процесія, у день церемонії залишалася небезпечно слизькою та фактично перетворилася на ковзанку.
Раніше комунальні служби провели розчищення цієї дороги від снігу, щоб жителі могли вийти та створити живий коридор для зустрічі Героя. Це було зроблено після узгодження маршруту поховання з родиною загиблого. Люди готувалися гідно провести військового в останню путь, однак погодні умови різко змінилися: відлига, а потім мороз вкрили дорожнє покриття щільною крижаною кіркою.
За словами очевидців, у день поховання комунальні служби не забезпечили своєчасного посипання вулиці протиожеледними матеріалами. Людям доводилося пересуватися обережно, ризикуючи впасти, а літні мешканці взагалі боялися виходити з дворів. Особливе обурення викликало те, що дорогу частково посипали вже після завершення похоронної процесії — і то лише на окремих ділянках.
«Комунальні служби мали кілька днів, щоб відреагувати на зміну погоди. Було відомо, що саме цією вулицею проходитиме процесія, що там зберуться люди, рідні, побратими. Натомість усе зробили вже після того, як Героя поховали», — пишуть місцеві мешканці у соцмережах.
Містяни наголошують, що в умовах воєнного часу прощання із загиблими військовими стало болючою, але важливою частиною життя громади. Кожна така церемонія — це момент єдності та вдячності, коли люди виходять на вулиці, щоб віддати шану тим, хто віддав життя за Україну. Саме тому стан доріг і організація маршруту набувають не лише комунального, а й морального значення.
Водночас бердичівляни ставлять питання до відповідальних посадовців, які мали контролювати роботу комунальних служб. За їх словами, елементарні заходи — посипання піском або реагентами — могли бути виконані завчасно. Це не потребує надзвичайних ресурсів, але має вирішальне значення для безпеки та гідності проведення таких подій.
Ситуація на Пригородній стала черговим прикладом того, як формальний підхід і відсутність належного контролю можуть знецінити важливі для громади моменти. Люди переконані: коли місто знає про дату та маршрут поховання полеглого захисника, усі служби повинні працювати на випередження, а не реагувати постфактум.
Громада очікує офіційної реакції та пояснень від міської влади і комунальних підприємств. Адже мова йде не лише про стан однієї вулиці, а про повагу до пам’яті тих, хто заплатив найвищу ціну за свободу країни.
