До редакції звернулася жителька Бердичева, яка розповіла неприємну історію про сувенірну продукцію місцевого хлібозаводу. Жінка хотіла зробити теплий жест для своєї родички із Сумщини — людини, що живе під постійними обстрілами. Вона прагнула подарувати їй турботу, увагу і частинку мирного міста, показати його красу, історію, архітектуру та пригостити місцевими ласощами.
Одним із таких сувенірів мали стати два фірмові пряники із зображенням фортеці — продукт, який сам виробник називає «візитівкою Бердичева». Покупчиню попередили, що упаковка скромна, однак вона не переймалась цим: головне — смачний і гарний пряник, яким не соромно пригостити гостю та залишити їй теплий спогад про місто.
«Я не можу передати свої емоції…»
Побачене в коробці покупчиню шокувало. Замість охайних фігурних пряників із якісним декором всередині лежали, за її словами, «дві ліпьохи» — вироби деформованої форми та непрезентабельного вигляду. Саме такі «сувеніри» мали представляти Бердичів перед людиною, яка приїжджає з району, що страждає від війни.
Жінка порівняла ситуацію з попереднім досвідом: коли вона привозила імбирні пряники цього ж виробника до Польщі, діти дивувалися яскравим малюнкам та цікавому оформленню. Продукція викликала гордість за українського виробника. Але тепер — розчарування й сором.
Вибачення були, а змін — майже ні
За словами бердичівлянки, адміністрація хлібозаводу передала вибачення через продавчинь фірмового магазину і запропонувала обмін. Вона погодилася, сподіваючись на покращення. Але згодом побачила, що замість роботи над якістю продукції та дизайну пряників, підприємство просто… почало загортати ті самі коробки у плівку, щоб покупці не бачили вмісту.
Такий «косметичний ремонт» проблеми, очевидно, не вирішує, а лише поглиблює недовіру. Адже сувенірна продукція — це не лише солодощі. Це репутація міста, його образ перед туристами та гостями, символічна візитівка, яка формує емоцію й враження.
Що каже закон і здоровий глузд
Закон України «Про захист прав споживачів» прямо вимагає: товар має відповідати заявленим характеристикам та бути належної якості. А тим більше — коли мова йде про продукцію, що продається як сувенір і позиціонується як бренд міста. Виробник зобов’язаний забезпечити не лише смак, а й зовнішній вигляд, особливо якщо саме він є ключовою складовою товару.
Але окрім юридичної складової є ще питання етики й відповідальності. У час, коли країна переживає важкі випробування, коли гості приїжджають до Бердичева, шукаючи підтримки та тепла, важливо, щоб місто вражало не байдужістю, а турботою й якісним підходом у всьому — від громадських місць до маленьких сувенірів.
«Ми заслуговуємо на краще»
Бердичівлянка наголошує: місто має потенціал для красивих та якісних сувенірів, і підприємства можуть виробляти цікаві, стильні та смачні речі. «Мені соромно за таку візитівку. Вона повинна бути кращою. Ми на це заслуговуємо», — зазначає жінка.
І справді, місто, багате історією, культурою та талановитими людьми, не повинно дозволяти, щоб його обличчя псували неякісні дрібниці. Сувенір — це емоція. І дуже хочеться, щоб ця емоція була гордістю, а не розчаруванням.
