14 грудня в Україні традиційно присвячене вшануванню людей, які стали на шлях боротьби з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Саме цього дня у 1986 році було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим реактором, що стало символом приборкання некерованої радіаційної загрози. Для Бердичівського краю ця дата має особливо гіркий відтінок: значна кількість жителів міста та району була серед тих, хто першими поїхав виконувати небезпечні завдання у зоні лиха.
Сьогодні багато з тих, хто пройшов крізь Чорнобиль, уже відійшли у вічність. Проте щороку їхні побратими та рідні збираються біля пам’ятних знаків, щоб згадати загиблих і висловити повагу живим ліквідаторам. Напередодні Дня вшанування біля стели “Вони врятували світ” та пам’ятника загиблим під час ліквідації аварії відбулися традиційні заходи пам’яті.
Безпосередній учасник ліквідаційних робіт на Чорнобильській АЕС Іван Осіпчук звернувся до присутніх із закликом не забувати про масштаби тієї катастрофи. Він наголосив, що наслідки трагедії й досі нагадують про себе, а небезпека повторення подібної ситуації існує й сьогодні, зважаючи на провокації російських військ навколо Запорізької АЕС. На його думку, уроки Чорнобиля мають бути постійним застереженням для всього світу щодо важливості ядерної безпеки.
Пам’ять героїв-ліквідаторів вшанували покладанням квітів та хвилиною мовчання. Для багатьох присутніх цей жест був не просто даниною традиції, а щирим виявом поваги до тих, хто у 1986 році став щитом між людством і радіаційною загрозою.
Захід став нагадуванням про незламність, силу духу й жертовність людей, які врятували світ ціною власного здоров’я. Їхній подвиг залишається невід’ємною частиною історії Бердичівщини та України — символом мужності, до якого суспільство повертається знову і знову, аби зберегти пам’ять і передати її наступним поколінням.
