У Бердичеві відбулася подія, яка поєднала в собі гордість, біль і надію. Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський нагородив нагрудним знаком «Золотий хрест» військовослужбовця з Бердичівської громади — гранатометника Валерія Дабіжука. Високу військову відзнаку було передано його родині, адже сам боєць наразі вважається зниклим безвісти.
Нагороду матері воїна Раїсі Миколаївні та його сестрі Тетяні передав міський голова Бердичева Сергій Орлюк разом із представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Церемонія відбулася у присутності близьких та представників громади, які прийшли підтримати родину військового та висловити свою вдячність за мужність захисника.
Нагрудний знак «Золотий хрест» є однією з почесних відзнак, якою Головнокомандувач Збройних Сил України відзначає військовослужбовців рядового та сержантського складу. Її отримують за особисту мужність, рішучі дії на полі бою та успішне виконання бойових завдань під час захисту держави. Така нагорода не вручається випадково — за кожною з них стоять реальні історії сміливості, самопожертви та відданості Україні.
Валерій Дабіжук служив гранатометником у складі підрозділу Збройних Сил України та виконував бойові завдання на одному з найскладніших напрямків фронту. Саме за проявлену відвагу і професійні дії під час виконання військового обов’язку він і був відзначений високою нагородою. На жаль, уже понад три місяці військовослужбовець вважається зниклим безвісти, і його рідні живуть між вірою, надією та болем невідомості.
Передаючи нагороду, міський голова Сергій Орлюк подякував родині за виховання мужнього захисника України. Він підкреслив, що громада Бердичева пишається своїми воїнами, які сьогодні боронять незалежність і свободу держави. Водночас він висловив слова підтримки матері та сестрі військового, для яких нинішній період став надзвичайно складним випробуванням.
За словами міського голови, біль невідомості — один із найважчих для родини військовослужбовця. Коли людина перебуває на фронті, рідні щодня чекають новин. Але коли боєць зникає безвісти, час ніби зупиняється, а кожен дзвінок або повідомлення може стати тією новиною, яку родина чекає найбільше.
Попри складну ситуацію, у громаді не втрачають віри, що історія Валерія Дабіжука завершиться добрими новинами. Адже українська війна вже знає чимало випадків, коли військові поверталися додому після довгих місяців невідомості. Саме тому сьогодні і родина, і жителі Бердичева продовжують сподіватися на щасливе повернення захисника.
Сергій Орлюк наголосив, що відвага українських воїнів є фундаментом, на якому тримається свобода держави. Кожен солдат, який сьогодні стоїть на захисті України, фактично боронить не лише територію, а й право українців жити у власній незалежній країні. І саме тому громади по всій країні намагаються підтримувати військових та їхні родини.
Для Бердичева історії захисників не є абстрактними новинами з фронту. Це люди, які виросли на тих самих вулицях, ходили до місцевих шкіл, працювали на підприємствах міста та мали звичайне мирне життя. Тому кожна звістка про нагородження або про втрату тут сприймається особливо гостро.
Бердичівська громада висловлює глибоку повагу та вдячність усім воїнам, які боронять Україну від російської агресії. Подвиги українських військових назавжди залишаться у пам’яті людей, адже саме завдяки їм країна продовжує жити, працювати та боротися за майбутнє.
Сьогодні жителі Бердичева щиро підтримують родину Валерія Дабіжука і разом із ними сподіваються на головне — що воїн повернеться додому живим. Бо найбільша нагорода для матері та сестри — це не відзнака на грудях героя, а його повернення до рідної домівки.
Громада міста вклоняється мужності захисників України та вірить у якнайшвидше повернення кожного воїна і кожної захисниці. Слава українським героям.
