У середині січня Бердичів знову став містом, де людяність і відповідальність за життя інших проявилися не в словах, а в конкретних діях. 15 січня у громаді відбувся черговий виїзний забір донорської крові, який провела бригада Житомирського обласного центру крові. Донорів приймали зранку — з 08:00 і до 13:00, і протягом цього часу до пункту здачі безперервно підходили люди, готові поділитися найціннішим.
Медики прибули до Бердичева повністю підготовленими: з усім необхідним обладнанням і витратними матеріалами, розрахованими більш ніж на сотню потенційних донорів. За словами лікарки-терапевтки Житомирського обласного центру крові Вікторії Ляшук, сьогодні потреба є в усіх групах крові та всіх резус-факторах. Це реальність, у якій живе країна під час війни, коли донорська кров щодня рятує поранених військових, цивільних після обстрілів та пацієнтів лікарень.
Цього разу забір крові вперше провели на новій локації — у молодіжному хабі «Територія Творчих Людей», що розташований у Міському палаці культури. Зміна місця була вимушеною, але продуманою. Як пояснила начальниця відділу охорони здоров’я Бердичівської міської ради Олена Тарасова, приміщення Бердичівської міської лікарні, де раніше традиційно проходили такі заходи, наразі задіяні в реалізації двох важливих грантових проєктів. Йдеться про капітальні ремонти реанімаційного та реабілітаційного відділень.
Водночас, за словами посадовиці, громада не може дозволити собі перерв у донорському процесі. Забезпечення безперервної можливості здати кров — це питання не лише організації, а й морального обов’язку перед тими, хто щодня потребує допомоги. Саме тому нову локацію було оперативно підготовлено, а співпраця між приймаючою стороною та фахівцями обласного центру крові була чіткою і злагодженою.
Результат не змусив себе чекати. До здачі крові долучилися 75 мешканців громади. Хтось приходив уперше, хтось — уже неодноразово. Але всіх їх об’єднувало розуміння: донорство сьогодні — це не формальність і не разова акція, а реальний внесок у порятунок життів.
Бердичів вкотре довів, що навіть у складних умовах війни місто здатне об’єднуватися навколо важливих справ. І поки в країні є такі громади та такі люди, донорська кров не перестане бути символом підтримки, надії й справжньої солідарності.
