У Бердичеві знову з’явився привід для серйозних роздумів — і водночас для гіркої іронії. Мова про намір переглянути тарифи на копання могил. Так, навіть у такій делікатній і, здавалося б, позбавленій цинізму сфері міське життя не може обійтися без чергового «тарифного сюрпризу».
Поки мешканці міста рахують копійки за комуналку, проїзд і продукти, з’ясувалося, що подорожчати може й остання земна послуга. Виходить, що у Бердичеві дорожчає все — від світла до тиші вічного спочинку. І якщо раніше можна було жартувати, що «далі вже нікуди», то практика показує: простір для фантазії у чиновників безмежний.
Офіційно все виглядає пристойно: зростання цін, подорожчання матеріалів, підвищення мінімальної зарплати, складні умови роботи. Аргументи стандартні, майже універсальні. Але чомусь у таких випадках завжди забувають про головне — про людей. Про родини, які ховають близьких не за власним бажанням і не планують ці витрати заздалегідь.
Комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств міста Бердичева» вирішило, що йому конче треба наздогнати інфляцію, подорожчання паливно-мастильних матеріалів та тарифну ставку працівників — і запропонувало нові тарифи на ритуальні послуги. Без паніки, це не жарт — просто тепер ціни на «грунтові» роботи виглядають як меню у дорогому ресторані.
Ось як виглядають ці «вічні» розцінки (поточні vs плановані):
| Послуга | Діючий тариф, грн | Плановий тариф, грн |
|---|---|---|
| Копання могили вручну (1,1 м) — літній | 658,90 | 1113,00 |
| … у святковий день | 758,00 | 952,90 |
| … зимовий | 905,50 | 1370,50 |
| Копання (1,6 м) — літній | 753,00 | 1390,70 |
| … у святковий день | 1007,70 | 1311,30 |
| Копання (2,0 м) — літній | — | 1625,00 |
| Копання (2,4 м) — літній | 1257,00 | 1908,40 |
| … зимовий | 1456,80 | 2090,20 |
| Ямобур (2,4 м) — літній | 770,00 | 1302,90 |
| … зимовий у святковий день | 2141,80 | 3186,90 |
Цифри — ніби з прайс-листу модного ремонту квартири, але ні: це ті самі тарифи, які міський виконком пропонує затвердити для послуг, пов’язаних із останнім спочинком. І якщо раніше копання могили було приблизно як «невелика земляна робота», то тепер це вже майже інвестиція в майбутнє — естетично і матеріально.
Що ще цікаво: розцінки залежать не лише від глибини, а й від пори року та святкових днів. Так, зимові тарифи — значно вищі, бо мороз — це така собі «комунальна надбавка». Святкові дні теж мають свій коефіцієнт «творчості» у калькуляції — мовляв, якщо людина пішла у кращий світ у вихідний, це ж заслуговує особливої плати. 2
Особливого присмаку ситуації додає те, що ініціатива перегляду тарифів виникає на тлі постійних розмов про «соціальну чутливість» влади. Виходить дивний парадокс: на словах — турбота, на ділі — нові цифри у платіжках. І байдуже, що ці платіжки стосуються не комфорту, а горя.
Бердичів уже звик до того, що будь-яке питання рано чи пізно впирається у тариф. Але коли мова заходить про кладовище, межа цинізму стає особливо тонкою. Тут уже не працюють стандартні виправдання і сухі економічні розрахунки. Бо смерть — не послуга за вибором, і не ринок, де можна почекати кращої ціни.
Громада має повне право ставити запитання: чи дійсно без підвищення тарифів неможливо обійтися? Чи були розглянуті альтернативи? Чи проводився реальний аналіз платоспроможності мешканців міста? І головне — чи готова влада чесно пояснити кожну гривню у новому розрахунку?
Іронія ситуації в тому, що навіть після смерті бердичівцям, схоже, доведеться «затягувати паски». І поки чиновники рахують формули та коефіцієнти, люди рахують зовсім інше — власні сльози, борги й відчуття несправедливості. Саме тому тема тарифів на копання могил виходить далеко за межі економіки і стає тестом на людяність.
Отже, поки містяни рахують гривні за кіловати й хліб, комунальники перераховують їх за кожен сантиметр землі під майбутній спочинок — і в цю арифметику неможливо не привнести трохи іронії. Бо в Бердичеві навіть останній шлях тепер має свою «цінову карту» — а це, погодьтеся, варте згадки у будь-якому путівнику по місцевих реаліях.
