Поки Житомир робить системні кроки для безпеки дорожнього руху й оснащує десятки перехресть безперебійними джерелами живлення, Бердичівська міська громада вкотре демонструє показову байдужість до життя містян. Ситуація виглядає відверто принизливо: у сусідньому обласному центрі вже понад 20 світлофорних об’єктів отримали резервне живлення, ще десять — у процесі дообладнання. Там в умовах постійних відключень електроенергії влада принаймні намагається гарантувати безпеку пішоходів і водіїв.
У Бердичеві ж цього навіть не обговорюють. Місто регулярно потопає у темряві, а перехрестя перетворюються на хаос, де кожен рух — ризик. ДТП, небезпечні ситуації, аварійні маневри — усе це стало буденністю. Складається враження, що життя бердичівлян для місцевої влади не має жодної цінності. Інакше як пояснити повну відсутність ініціатив, які давно стали нормою в інших громадах?
Житомирська міська рада виділила кошти, перерозподілила фінансування, скоригувала програму безпеки дорожнього руху і забезпечила продовження роботи світлофорів навіть при знеструмленні. У підсумку — місто має інфраструктуру, здатну щонайменше частково захистити людей на дорогах під час блекаутів. Такі рішення — це не розкіш, а елементарна відповідальність перед громадою.
Бердичівська влада натомість займається всім, окрім реальних питань безпеки. Роками мешканці чують обіцянки, бачать «плани», «коригування програм», але не бачать головного — результату. Ні резервних джерел живлення, ні модернізації світлофорів, ні публічних рішень щодо цього питання. Чиновники, схоже, просто звикли, що місто живе «якось», а проблеми на дорогах перекладають на самих учасників руху.
У центрі Бердичева, на ключових перехрестях, під час відключень панує повний транспортний колапс. Пішохідні переходи стають небезпечною зоною, де батьки бояться вивести дітей, а водії змушені орієнтуватися на інтуїцію замість світлофорів. Але місцева влада мовчить — і, судячи з усього, продовжуватиме мовчати, поки не станеться чергова трагедія.
Порівняння з Житомиром виглядає більш ніж промовистим. Там — системні рішення, фінансування, модернізація. Тут — байдужість, бездіяльність і хронічне небажання брати на себе відповідальність. І поки житомиряни отримують сучасні, працюючі світлофорні системи, бердичівляни залишаються сам на сам із темрявою на дорозі.
Місто, яке претендує на розвиток, не може ігнорувати питання безпеки дорожнього руху. Якщо сусідні громади здатні інвестувати у життя своїх людей, то чому Бердичів цього не робить? Питання риторичне, і відповідь, на жаль, усім очевидна.
