У Бердичеві знову говорять про Чуднівський міст — але цього разу вже без дипломатичних формулювань. На позачерговому засіданні комісії ТЕБ та НС під головуванням в.о. міського голови Богдана Коляди прозвучало те, про що мешканці говорять роками: переправа через Гнилоп’ять на Ринковій перебуває у критичному стані. Аварійному. Небезпечному. І всупереч всім обіцянкам, міст стоїть у такому вигляді не перший місяць і навіть не перший рік.
За словами начальниці управління ЖКГ Наталії Нехворовської, міст, зведений ще у 1960-х, фактично віджив свій інженерний ресурс. Обстеження підтвердили: конструкції виснажені, бетон кришиться, метал кородує. Подальша експлуатація становить пряму загрозу життю людей — але саме такою «прямою загрозою» користуються щодня сотні бердичівлян, бо альтернативи у міста немає.
Згідно з експертним висновком, на повне відновлення потрібно понад 40 мільйонів гривень. Це — заміна балок, ремонт опор, нове покриття, гідроізоляція, приведення всієї конструкції до сучасних норм. Важливо: такий масштаб робіт не виник у місті раптово. Проблему мосту влада знала давно, але системно нею не займалася. Тепер же ситуація зайшла настільки далеко, що тимчасові обмеження вже не рятують.
Члени комісії визнали: обмеження ваги до 3,5 тон та зниження швидкості — це лише жести «аби було». Ризик обвалення збільшується щодня. Міст фактично тримається на старих конструкціях, яким пішов сьомий десяток років, — і лише дивом досі не став місцем трагедії.
Що ж вирішили? Пункт перший — включити капремонт мосту до бюджету громади… на 2026 рік. Тобто ще мінімум рік чекати, поки аварійна споруда і далі перебуватиме у використанні. Далі — підготувати пропозиції для виконкому та сесії, пошукати співфінансування. Сценарій знайомий: створити рішення, передати рішення, розглянути рішення… А міст тим часом руйнується.
До початку реальних робіт МКП «Бердичівкомунсервіс» зобов’язали проводити огляди, стежити за знаками, обмеженнями та тимчасовими схемами руху. Але мешканці обґрунтовано запитують: чи можуть огородження та таблички реально зупинити стихійне руйнування конструкцій?
Попри офіційні заяви про «пріоритет безпеки», бердичівляни вже зараз справедливо обурюються: як так сталося, що міст довели до аварійного стану, а капітальний ремонт розглядають лише на 2026 рік? Чому влада роками не реагувала на сигнали про небезпеку? І хто понесе відповідальність, якщо аварійна ситуація переросте у трагедію?
Поки рішення відкладають, а комісії обговорюють, Чуднівський міст продовжує жити «на чесному слові». І мешканці — теж.
