Бердичівська мерія оголосила кадрову революцію на тлі комунального безладу й кримінальних справ проти посадових осіб

12 серпня на офіційному сайті Бердичівської міської ради з’явилося оголошення про старт пілотного проєкту із залучення фахівців до муніципального управління. Задум на папері правильний: замінити непрозорі кадрові призначення відбором за компетенціями й готовністю працювати на результат.

Але перше випробування для майбутніх реформаторів міститься вже в самому оголошенні.

Міська рада заявляє про п’ять найбільш критичних напрямів, після чого наводить чотири вакансії:

  1. головний спеціаліст відділу житлового господарства управління ЖКГ;
  2. головний спеціаліст відділу комунального господарства управління ЖКГ;
  3. державний реєстратор із обов’язковою юридичною освітою;
  4. головний спеціаліст відділу земельних відносин управління містобудування та архітектури.

Можливо, п’ятий напрям — це вміння рахувати до п’яти, і саме на нього кандидатуру ще не знайшли. А можливо, маємо звичайну редакційну помилку. Проте для тексту, який оголошує нові стандарти компетентності, така дрібниця виглядає майже програмною.

У вступі мерія також згадує про потребу у фахівцях із проєктного управління, цифровізації, енергетики, культури та економіки. Серед чотирьох пілотних вакансій таких посад немає. У Google-формі попереднього відбору перелік уже ширший: там додатково шукають бухгалтерів, системних адміністраторів IT-інфраструктури та фармацевтів для аптеки.

Отже, проєкт настільки динамічний, що його перелік вакансій змінюється просто дорогою від новини до анкети.

Безпрецедентний проєкт, який уже стартував у червні

Найцікавіше слово в оголошенні — «безпрецедентний». Воно звучить переконливо, поки не відкрити офіційне оголошення міськради від 11 червня 2026 року. Тоді управління ЖКГ уже шукало головних спеціалістів у відділи житлового та комунального господарства — саме дві перші посади нинішньої «кадрової революції».

«Про Бердичів» ще у червні писав про ці вакансії й специфіку роботи у сфері, де кандидатові потрібні не лише диплом і три роки стажу, а й психологічна готовність до ям, аварійних дерев, дахів, мереж та нескінченного потоку скарг.

Тож безпрецедентність, схоже, полягає не у появі вакансій. Новим став маркетинг: звичайний пошук працівників отримав відео, мотиваційний маніфест, Google-форму та обіцянку змінити історію міста. У комунікаційному сенсі це справді крок уперед.

Питання лише в тому, чи піде за красивою упаковкою реальний відкритий відбір.

Соціальний капітал є, а зарплату шукатимемо між рядками

Міська рада обіцяє кандидатам «потужний соціальний капітал», навчання, професійний розвиток і корисні знайомства.

Для оголошення, яке має продемонструвати розрив зі старими кадровими практиками, акцент на «корисних знайомствах» звучить особливо витончено. Бердичів’янам роками пояснювали, що знайомства не повинні вирішувати кадрові питання. Тепер їх офіційно пропонують як бонус до роботи.

Натомість у тексті оголошення та у видимій частині анкети немає базових відповідей:

  • який посадовий оклад, надбавки та фактичний діапазон щомісячної зарплати;
  • які конкретні завдання, повноваження й персональна відповідальність;
  • хто оцінюватиме кандидатів і чи входитимуть до комісії незалежні експерти;
  • скільки буде етапів, які бали нараховуватимуть і за що;
  • чи оприлюднять список допущених кандидатів, результати співбесід і обґрунтування призначення;
  • чи справді йдеться про заміну «наявних кадрових призначень», як сказано в новині, чи лише про заповнення давно вакантних посад.

Прозорість — це не прикметник у пресрелізі. Це процедура, яку можна перевірити: однакові правила, відомі критерії, зафіксовані бали, запобігання конфлікту інтересів і публічне пояснення фінального рішення. Поки що кандидатам пропонують повірити у прозорість на слово.

Google-форма не дорівнює відкритому конкурсу

Анкета має назву «Кадровий резерв (попередній)». Вона збирає прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, телефон, електронну пошту, інформацію про освіту, досвід, бажану посаду та посилання на профіль у LinkedIn або Facebook. Окремо кандидат погоджується на збирання, зберігання, використання і навіть поширення персональної інформації.

Законність такого збору редакція під сумнів без доказів не ставить. Але прозорий роботодавець мав би одразу пояснити, хто є володільцем даних, хто матиме до них доступ, навіщо потрібна дата народження і сторінка у соцмережі, скільки часу зберігатимуть відповіді та що саме означає згода на «поширення». Особливо коли організатор одночасно декларує нульову толерантність до корупції та сучасні управлінські стандарти.

Є й важливий юридичний нюанс. Під час воєнного стану закон передбачає спеціальний порядок призначення на посади в органах місцевого самоврядування без звичайного конкурсного відбору. Тому добровільна відкрита процедура від міськради могла б бути корисним додатковим запобіжником.

Але з оголошення не зрозуміло, чи анкета є реальним конкурсом з обов’язковими результатами, чи лише способом сформувати резерв резюме, з якого потім обиратимуть у невідомий спосіб.

Критикувати з дивана дозволено навіть без диплома з ЖКГ

Найбільш бойовий абзац оголошення закликає містян припинити «критикувати систему з дивана» і самим ставати тими, хто ухвалює рішення. Заклик долучатися до роботи міста — правильний. Спроба знецінити громадську критику — ні.

Мешканець не зобов’язаний працевлаштовуватися до мерії, щоб мати право питати, чому провалився асфальт, чому двір не прибраний, чому протікає дах або чому комунальне підприємство знову потребує грошей із бюджету. Люди вже «долучаються» — податками, тарифами, зверненнями та голосуванням. А право контролювати владу не входить до посадової інструкції й не потребує заповнення Google-форми.

До того ж диван у цій історії може виявитися чи не єдиним об’єктом, який містянин здатен полагодити без погодження управління, коригування кошторису і третього засідання комісії.

Чому мерії справді потрібні комунальні рятувальники

Слово «колапс» не є офіційним технічним висновком. Тепло, вода, вивезення сміття та аварійні служби у Бердичеві продовжують працювати, а комунальні підприємства регулярно звітують про ремонти. Проте сукупність публічних фактів дає підстави говорити щонайменше про глибоку управлінську й фінансову кризу комунальної сфери.

У липні 2026 року міська рада збільшила бюджетну підтримку для покриття різниці в тарифах. За офіційним повідомленням про 87-му сесію, КП «Бердичівтеплоенерго» передбачили 20,8 млн грн, МКП «Бердичівводоканал» — 6,7 млн грн. Разом це 27,5 млн грн бюджетного ресурсу у 2026 році. Це законне відшкодування різниці між тарифом і фактичною собівартістю, а не автоматичний доказ неефективності підприємств. Але цифра чітко показує масштаб фінансового навантаження на громаду.

Паралельно місто бачить наслідки ремонтів, які доводиться ремонтувати знову. «Про Бердичів» писав, як новий асфальт на вулиці Шевченка пішов під землю після робіт загальною вартістю понад 52 млн грн. Видання також аналізувало публічний конфлікт бюджетної комісії з управлінням ЖКГ щодо рішень, фінансування та управлінських підходів.

У травні 2026 року одна із сесій міськради не відбулася через відсутність кворуму, що стало приводом говорити про втрату політичної керованості в Бердичеві. Наступні сесії відбулися, тож називати раду повністю паралізованою було б перебільшенням. Але кадровий дефіцит у ЖКГ, мільйонні бюджетні компенсації, конфлікти щодо управління та повторні проблеми з інфраструктурою складаються у картину, яку одним мотиваційним роликом не відремонтувати.

Судові справи біля владних кабінетів теж не додають довіри

Кадрову кампанію мерія запускає не у стерильному політичному просторі. Бердичівський міськрайонний суд розглядає кримінальне провадження № 274/7006/25 щодо міського голови. За офіційним повідомленням суду від 5 березня 2026 року, посадовця обвинувачують за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу у вимаганні та отриманні 2 тис. доларів неправомірної вигоди за версією сторони обвинувачення. Міський голова вини не визнає. Суд на той момент досліджував докази; обвинувального вироку в оприлюдненому повідомленні немає.

Є й інше резонансне провадження № 274/161/23. Пресслужба суду повідомляла про розгляд обвинувачення двох посадовців міської ради та керівника комунального підприємства у справі про понад 80 тонн пального з матеріального резерву громади. Станом на дату того повідомлення — 13 лютого 2025 року — суд досліджував письмові докази, а щодо одного з обвинувачених провадження було зупинене через мобілізацію. Тут також не можна говорити про доведену вину без чинного вироку.

Тому юридично коректна назва — не «судові рішення проти посадових осіб», а судові провадження, обвинувальні акти та процесуальні ухвали, у яких фігурують посадовці. Це важливе уточнення. Водночас сам факт таких резонансних процесів створює для міської влади підвищений обов’язок доводити прозорість не гаслами, а кожним кадровим рішенням.

Якщо мерія справді прагне «замінити наявні кадрові призначення», суспільство має право знати: які саме практики визнано невдалими, хто відповідав за них раніше, які запобіжники з’являться тепер і чому нова процедура не повторить стару модель під новою назвою.

Що перетворить рекламну кампанію на реальну реформу

Сам пошук нових людей — не проблема, а шанс. Місту справді потрібні інженери, юристи, управлінці, цифрові фахівці та люди, які не бояться відповідальності. Щоб пілотний проєкт не став черговим кадровим кастингом із наперед відомим фіналом, міській раді варто до завершення прийому анкет оприлюднити:

  1. повний перелік реально вакантних посад;
  2. посадові інструкції, оклади, надбавки та умови праці;
  3. склад відбіркової комісії та правила врегулювання конфлікту інтересів;
  4. єдину таблицю критеріїв і максимальних балів;
  5. графік тестування, співбесід і призначень;
  6. порядок роботи з персональними даними кандидатів;
  7. публічні результати кожного етапу з належним захистом приватності;
  8. вимірювані завдання для переможців на перші 100 днів роботи.

Без цих деталей «ми не шукаємо зручних виконавців» залишається красивою фразою. Бо незручний професіонал починає саме з незручних запитань: який бюджет, які повноваження, хто ухвалює рішення, хто несе відповідальність і де оприлюднені результати.

Бердичеву потрібні не герої анкети, а правила

Міська рада встановила дедлайн подання анкет до 5 вересня 2026 року. Охочим пропонують переглянути мотиваційне відео та заповнити форму попереднього відбору.

Редакція щиро бажає місту знайти сильних фахівців. Адже комунальна сфера Бердичева вже давно потребує не косметичного ремонту пресрелізів, а компетентного управління.

Та кадрова революція починається не з гучного слова «безпрецедентний» і не з докору людям на дивані. Вона починається тоді, коли влада сама відповідає на всі запитання, яких вимагає від кандидатів, і погоджується жити за правилами прозорості щодня — особливо тоді, коли камери вимкнені, форма закрита, а призначення вже зроблено.