Бердичівський суд виніс вирок у справі про незаконне переправлення осіб через кордон | новини Бердичева
Бердичівський міськрайонний суд завершив розгляд резонансної кримінальної справи, у якій фігурував 40-річний уродженець Буковини, що проживав у Києві. Його визнано винним у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України з корисливих мотивів.
Йдеться про кримінальне провадження, кваліфіковане за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за організацію або сприяння незаконному перетину кордону, зокрема шляхом порад, надання засобів або усунення перешкод.
Суть кримінального провадження
Як встановлено судом, обвинувачений запропонував двом чоловікам сприяння у незаконному перетині державного кордону України. За даними матеріалів справи, він оцінив свої «послуги» у 17 тисяч доларів США з кожного.
Схема передбачала поетапне переміщення осіб територією України з подальшим вивезенням до прикордонної зони. Зокрема, чоловік мав доправити «клієнтів» до Чернівців, де їх мали передати іншій особі, яка організовувала безпосередній перехід до Румунії.
Окрім логістичної частини, обвинувачений здійснював дистанційне супроводження через месенджери, надаючи детальні інструкції щодо:
- необхідного одягу та екіпірування;
- засобів зв’язку;
- грошових коштів;
- поведінки під час пересування.
Судом встановлено, що його дії мали системний характер і були спрямовані на отримання незаконного прибутку.
Позиція обвинуваченого та угода з прокурором
У ході судового розгляду обвинувачений повністю визнав свою вину. Між ним та прокурором була укладена угода про визнання винуватості, яку суд затвердив після перевірки на добровільність та відповідність законодавству.
Такі угоди у кримінальному процесі України є інструментом, що дозволяє скоротити строки розгляду справи та забезпечити процесуальну економію, однак вони не скасовують відповідальності за вчинений злочин.
Вирок Бердичівського суду
Суд, врахувавши всі обставини справи, у тому числі щире каяття та укладену угоду, застосував положення ст. 69 КК України та призначив більш м’яке покарання, ніж передбачено санкцією статті.
У підсумку було ухвалено:
- штраф у розмірі близько 400 000 гривень;
- обов’язкову благодійну допомогу на користь Збройних Сил України у сумі 1 000 000 гривень;
- спеціальну конфіскацію 17 000 доларів США, отриманих злочинним шляхом.
Таким чином, суд поєднав кримінальне покарання із додатковими фінансовими зобов’язаннями, що мають як каральний, так і компенсаційний характер.
Конфіскація коштів та правові наслідки
Окрему увагу у справі приділено питанню незаконно отриманих коштів. Суд ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію суми у 17 тисяч доларів США, які були визнані доходом, отриманим у результаті злочинної діяльності.
Такі заходи спрямовані на позбавлення осіб економічної мотивації до вчинення подібних злочинів та є одним із ключових інструментів у боротьбі з незаконним переправленням осіб через кордон.
Кваліфікація за ч. 3 ст. 332 КК України
Згідно з Кримінальним кодексом України, ч. 3 ст. 332 передбачає відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон, якщо такі дії:
- вчинені повторно або щодо кількох осіб;
- здійснені з корисливих мотивів;
- супроводжуються організаційною або допоміжною діяльністю.
Максимальне покарання за цією статтею може включати позбавлення волі, однак у конкретному випадку суд врахував наявність угоди та інші пом’якшуючі обставини.
Роль статусу УБД та благодійного внеску
Відомо, що обвинувачений має статус учасника бойових дій. У межах досягнутої угоди він також здійснив благодійний внесок у розмірі 1 мільйона гривень на підтримку Збройних Сил України.
Суд врахував цей факт як додаткову обставину при визначенні остаточного покарання, однак підкреслив, що наявність соціального статусу не звільняє від кримінальної відповідальності.
Правовий та суспільний контекст справи
Справи, пов’язані з незаконним переправленням осіб через державний кордон, останніми роками набули особливої актуальності. В умовах воєнного стану такі злочини розглядаються як такі, що становлять підвищену суспільну небезпеку.
Правоохоронні органи системно фіксують випадки організації нелегальних маршрутів виїзду, що нерідко супроводжуються шахрайством, вимаганням коштів та використанням складних схем конспірації.
Презумпція невинуватості
Важливо нагадати, що відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
На момент публікації цей вирок ще не набрав чинності і може бути оскаржений у встановленому законом порядку.
Висновок
Рішення Бердичівського суду у цій справі демонструє комплексний підхід до розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконним переправленням осіб через кордон. Поєднання штрафу, конфіскації та фінансових зобов’язань на користь ЗСУ свідчить про посилення практики застосування альтернативних видів відповідальності.
Водночас справа залишається показовою з точки зору правозастосування, оскільки підкреслює важливість дотримання законності навіть у складних умовах воєнного часу та посилення контролю за спробами незаконного виїзду за межі держави.
