20 грн за проїзд у Бердичеві: як голосували, хто підтримав і що приховали перевізники
20 квітня 2026 року у Бердичеві відбулося засідання виконкому, яке без перебільшення стало одним із найрезонансніших рішень останнього часу. Саме цього дня було ухвалено підвищення вартості проїзду у маршрутках до 20 гривень.
Рішення, яке безпосередньо б’є по кожному мешканцю, прийняли досить швидко — без детального публічного аналізу і без зрозумілої формули розрахунку тарифу.
Як це відбувалося
У залі — перевізники, чиновники і стандартний набір аргументів: паливо дорожчає, працювати важко, система тріщить.
І начебто все логічно. Але є нюанс.
Коли починаєш розбиратися в цифрах — картинка вже не така драматична.
Перевізники прийшли на засідання з готовими аргументами: пальне дорожчає, витрати ростуть, працювати стає неможливо. І справді — частина цих аргументів має під собою основу.
Але питання не в тому, чи є проблема. Питання — наскільки чесно її подали і чому рішення виявилося максимальним із можливих.
Інфографіка: що говорили перевізники і що є насправді
Порівняння витрат (2022 → 2026)
| Показник | Заява перевізників | Реальність |
|---|---|---|
| Метан | +153% | ≈0–30% |
| Пальне | +64% | ≈30–50% |
| ТО і страхування | у 4–11 разів | ≈1,5–2,5 рази |
| Тариф | — | +66% (12 → 20 грн) |
Висновок очевидний: цифри перевізників виглядають значно драматичніше, ніж реальна економічна картина.
Метан: головний міф цього рішення
Ключовий аргумент — подорожчання метану на 153%. Але факти говорять інше.
У 2022 році ціна доходила до пікових значень — понад 40 грн. Після цього вона коливалася і навіть знижувалася. У 2026 році — приблизно 48 грн.
Тобто реального зростання у півтора-два рази просто немає.
Позиція Євгенії Данилюк: логіка і цифри
Членкиня виконавчого комітету Євгенія Данилюк стала однією з тих, хто відкрито поставив під сумнів запропонований тариф.

Її аргумент був ключовим:
немає офіційного пасажиропотоку — немає обґрунтованого тарифу.
Саме вона запропонувала компроміс — 17 грн, пояснюючи це тим, що:
- це покриває прямі витрати (пальне);
- частково компенсує інші витрати;
- не створює критичного навантаження на людей.
Окрім цього, Данилюк прямо озвучила проблеми:
- погані санітарні умови;
- нестабільні графіки;
- низька якість обслуговування.
Фактично — вона озвучила те, про що говорять всі мешканці.
Ігор Бакановський: позиція без шоу, але по суті
Голова Громадської організації “Гурт розумних і міцних”, відомий бердичівський підприємець Ігор Бакановський під час засідання не робив гучних заяв, але його позиція стала зрозумілою після — у публічній комунікації.

І вона виглядає найбільш збалансованою:
- він визнає проблеми перевізників;
- але наголошує — підвищення не може бути єдиним рішенням;
- вимагає зв’язку між тарифом і якістю.
Ключова думка: люди не можуть платити більше за той самий рівень послуг.
І це позиція, яка реально відображає інтереси громади.
Хто як голосував
Проти або не підтримали тариф 20 грн:
- Підприємець Ігор Бакановський
- Начальник відділу з питань діяльності Бердичівської міської ради Євгенія Данилюк
- Директорка гімназії 7 міста Бердичева Алла Калінська

За — більшість виконкому разом з Бердичівським міським головою Сергієм Орлюком.
Рішення ухвалювали конкретні люди
Персональний перелік усіх членів виконавчого комітету, які підтримали підвищення тарифу на проїзд у громадському транспорті до 20 гривень
- Сергій Орлюк — міський голова
- Богдан Коляда — секретар міської ради (відсутній)
- Костянтин Анучін – заступник міського голови
- Олена Петрівська – заступниця міського голови
- Наталія Палкіна – заступниця міського голови
- Лариса Котнюк – керуюча справами виконавчого комітету
- Ольга Мельник – староста села Скраглівка
- Олена Геденач – начальник фінансового управління (відсутня)
- Віталій Ніколаєнко – приватний підприємець, голова Громадської організації спілки ветеранів та пенсіонерів пожежної охорони, МНС, ДСНС України міста Бердичева
- Юлія Чепак – помічниця народного депутата України Богдана Кицака
- Олег Цилінський – 30-й Гарнізонний будинок офіцерів
І важливий момент: не прийшов лише один — Богдан Коляда.
Усі інші — зробили свій вибір.
Якщо глянути на декларації цих осіб, у кожного є в користуванні автомобіль, ніхто з них не ходить пішки і тим паче, не користується громадським транспортом.
Тому не завадило б зібрати їх разом і влаштувати екстрім-тур з двогодинним очікуванням взимку на маршрут 4-а, з холодним, пошарпаним прокуреним салоном, який набивається під зав’язку.
От тоді наша мега еліта почала б думати про людей, а не за власні кишені.
За що тепер платитимуть 20 грн
І тут головне питання, яке сьогодні задають люди:
що зміниться?
Бо наразі реальність така:
- переповнені маршрутки;
- відсутність комфорту;
- зношений транспорт;
- порушення графіків.
І якщо це не зміниться — підвищення виглядає як банальне перекладання витрат на людей.
Соціальний ефект
Для багатьох це рішення означає:
- +400–800 грн витрат щомісяця;
- додаткове навантаження на сім’ї;
- удар по найменш захищених.
І це в умовах, коли альтернативи у місті практично немає.
Підвищення тарифу до 20 грн у Бердичеві виглядає як рішення, прийняте без повної прозорості та без достатнього обґрунтування.
Висновок
Рішення про 20 гривень у Бердичеві стало не просто зміною тарифу.
Це стало тестом на прозорість, баланс інтересів і довіру до місцевої влади.
І поки частина членів виконкому говорила про необхідність підвищення, інші — про якість, прозорість і соціальний ефект.
Місто отримало новий тариф.
Але головне питання залишилося відкритим:
чи отримало воно нову якість?
Цифри перевізників викликають сумніви. Якість транспорту не відповідає тарифу. А головний показник — пасажиропотік — взагалі відсутній.
На цьому фоні особливо виділяються позиції тих, хто не підтримав рішення — зокрема Алли Калінської, Ігоря Бакановського та Євгенії Данилюк.
Бо в цій історії головне питання просте: чи було це рішення про економіку — чи про зручність для тих, хто його приймав?





Редактори опріділіться вже з Колядою, він голосував “за” чи не прийшов?