Фінансовий крах Бердичівщини – одразу три громади опинилися серед найгірших в Житомирській області

Фінансова спроможність громад Житомирщини за підсумками першого півріччя 2026 року продемонструвала вкрай неоднорідну картину. Поки Попільнянська, Малинська та Коростенська громади закріпилися серед обласних лідерів, одразу кілька громад Бердичівського району опинилися біля самого дна рейтингу. Бердичівська міська громада уникнула небезпечної зони, однак її результат також складно назвати проривом.

Департамент фінансів Житомирської обласної державної адміністрації оцінив бюджети всіх 66 територіальних громад області за адаптованим для України методом Ken W. Brown. Ураховували не лише обсяг доходів, а й темпи їхнього зростання, місцеві податки, витрати на управлінський апарат, заробітні плати, освіту, соціальний захист, культуру, спорт, житлово-комунальне господарство та капітальні проєкти.

За результатами аналізу громади розподілили на п’ять груп: із високим, оптимальним, задовільним, низьким та критичним рівнем фінансової спроможності. І саме на цьому тлі становище Бердичівського району викликає чимало запитань.

Хто очолив фінансовий рейтинг Житомирщини

Найкращий результат за січень–червень 2026 року продемонструвала Попільнянська громада, яка отримала 24 бали. Друге місце посіла Малинська громада з 22 балами, третє — Коростенська з 21 балом.

До п’ятірки найкращих також увійшли дві великі міські громади:

• Попільнянська громада — 24 бали;
• Малинська громада — 22 бали;
• Коростенська громада — 21 бал;
• Житомирська громада — 20 балів;
• Звягельська громада — 20 балів.

Високий рівень фінансової спроможності загалом отримали 14 громад області. Нижньою межею цієї групи стали 15 балів, які набрала Хорошівська громада.

Жодна громада Бердичівського району до групи з високим рівнем не потрапила. Найкращим представникам району не вистачило лише одного бала, щоб перейти до зеленої частини рейтингу.

Найгірші громади Житомирської області

На протилежному полюсі опинилися громади, чиї бюджети отримали від’ємну кількість балів. Найгірший показник в області зафіксовано у Городоцькій громаді — мінус 10 балів.

П’ятірка громад із найслабшими комплексними результатами виглядає так:

• Городоцька громада — мінус 10 балів;
• Вишевицька громада — мінус 9 балів;
• Швайківська громада — мінус 8 балів;
• Краснопільська громада — мінус 7 балів;
• Гришковецька громада — мінус 5 балів.

Три громади з цієї антип’ятірки належать до Бердичівського району. Це Швайківська, Краснопільська та Гришковецька громади.

Особливо показовим є те, що серед чотирьох громад Житомирщини з критичним рівнем фінансової спроможності дві розташовані саме у Бердичівському районі. Тобто на один район припадає половина всієї критичної групи області.

Повна картина по Бердичівському району

До складу сучасного Бердичівського району входять десять територіальних громад. За результатами фінансового аналізу вони розподілилися від 14 до мінус 8 балів. Розрив між найкращим і найгіршим результатом усередині району становить одразу 22 бали.

Громада	Кількість балів	Рівень спроможності	Позиція серед 66 громад
Андрушівська	14	Оптимальний	Група 15–19 місць
Семенівська	14	Оптимальний	Група 15–19 місць
Бердичівська	12	Оптимальний	Група 21–22 місць
Райгородоцька	5	Задовільний	43 місце
Червоненська	2	Задовільний	Група 45–47 місць
Вчорайшенська	2	Задовільний	Група 45–47 місць
Ружинська	0	Задовільний	Група 51–55 місць
Гришковецька	-5	Низький	62 місце
Краснопільська	-7	Критичний	63 місце
Швайківська	-8	Критичний	64 місце

Результати громад Бердичівського району за графіком Департаменту фінансів Житомирської ОДА.

Таким чином, у Бердичівському районі немає жодної громади з високим рівнем фінансової спроможності. Три громади отримали оптимальний рівень, чотири — задовільний, одна — низький і дві — критичний.

У відсотковому співвідношенні картина виглядає так: 30% громад району мають оптимальний рівень, 40% — задовільний, 10% — низький і ще 20% перебувають у критичній зоні.

Для порівняння, критичний рівень отримали лише чотири із 66 громад області, або приблизно 6%. У Бердичівському районі частка критичних громад становить 20%. Це більш ніж утричі перевищує загальнообласний показник.

Андрушівська та Семенівська громади стали лідерами району

Найкращі результати серед громад Бердичівського району показали Андрушівська та Семенівська громади. Обидві набрали по 14 балів і зупинилися буквально за крок від високого рівня.

Їхній результат означає, що співвідношення доходів, поточних видатків, витрат на управління та фінансування основних галузей є відносно збалансованим. Однак 14 балів — це ще не обласне лідерство. Від Попільнянської громади Андрушівка та Семенівка відстають на десять балів.

Семенівська громада у 2026 році продовжує фінансувати інфраструктурні проєкти. Зокрема, раніше «Про Бердичів» повідомляв про виділення 1,2 мільйона гривень на ремонт дороги до Закутинців. Такі рішення безпосередньо впливають на показник капітальних та інфраструктурних видатків.

Водночас сам факт значних витрат ще не гарантує високого місця. Для рейтингу важливо, наскільки ці видатки відповідають доходам громади, кількості мешканців та загальній структурі бюджету.

Бердичів набрав 12 балів і залишився в середині рейтингу

Бердичівська міська територіальна громада отримала 12 балів. Це оптимальний рівень фінансової спроможності та орієнтовно 21–22 позиція серед 66 громад Житомирської області.

У межах Бердичівського району місто посіло третє місце. Вище розташувалися лише Андрушівська та Семенівська громади, які отримали по 14 балів. Бердичів випередив сім інших громад району.

З одного боку, 12 балів свідчать, що бюджет Бердичева не перебуває у зоні фінансової небезпеки. Місто не потрапило ні до задовільної, ні до низької, ні до критичної групи. З іншого боку, для переходу до високого рівня Бердичеву не вистачило трьох балів.

Від обласного лідера місто відстає удвічі: Попільнянська громада набрала 24 бали, тоді як Бердичівська — 12. Від Житомирської та Звягельської міських громад Бердичів відстає на вісім балів.

Результат Бердичева можна назвати стабільним, але не лідерським. Міський бюджет витримує значне навантаження, однак поки не демонструє того балансу доходів, видатків та інвестицій, який дозволив би перейти до групи найсильніших громад області.

Важливо враховувати, що Бердичів утримує велику мережу навчальних закладів, медичних установ, об’єктів культури, спорту, соціального захисту та комунального господарства. У місті значно більше бюджетних установ і програм, ніж у більшості сільських громад.

Одинадцять із 14 показників рейтингу стосуються саме видатків. Тому для міста важливий не лише обсяг зібраних податків, а й ефективність використання коштів. Високі витрати на заробітну плату, управлінський апарат або утримання розгалуженої мережі установ можуть погіршувати загальну оцінку навіть за достатньо потужної дохідної бази.

Водночас оприлюднений загальний графік не показує, за якими саме з 14 індикаторів Бердичів втратив бали. Без детальної таблиці не можна достовірно стверджувати, що слабкою ланкою є освіта, управлінські витрати, капітальні проєкти або темпи зростання доходів.

Саме тому міській владі варто оприлюднити розгорнуту структуру оцінювання. Бердичівляни мають бачити не лише підсумкові 12 балів, а й конкретні показники: доходи на одного мешканця, частку місцевих податків, витрати на апарат, заробітну плату, ЖКГ та капітальне будівництво.

Питання особливо актуальне на тлі регулярного коригування фінансового плану громади. Як повідомляв сайт «Про Бердичів», на 88-му позачерговому засіданні міської ради депутати мали змінювати бюджет Бердичева на 2026 рік, а також програми освіти, медицини, культури, спорту та житлово-комунального господарства.

Кожне таке коригування впливає на майбутній рейтинг. Важливе значення має не тільки те, скільки грошей перерозподілили, а й на які напрями їх спрямували та який результат отримали мешканці.

Райгородоцька громада втрималася на задовільному рівні

Райгородоцька громада набрала п’ять балів і посіла 43 місце в області. Це найкращий результат серед чотирьох громад Бердичівського району, віднесених до задовільної категорії.

Від оптимального рівня громаду відділяють три бали. Такий результат ще не є кризовим, але свідчить про помітну дистанцію від лідерів району.

Для Райгородоцької громади перспективним напрямом може бути залучення зовнішнього фінансування та реалізація інвестиційних проєктів. Раніше громада презентувала проєкт створення житла для внутрішньо переміщених осіб у Гардишівці. Успішне залучення грантів та інвестицій може посилити капітальну складову бюджету без надмірного навантаження на власні доходи.

Червоненська громада має сильний податковий показник, але лише два бали загалом

Червоненська громада отримала два бали та залишилася у задовільній групі. Водночас за окремими фінансовими показниками вона має помітні переваги.

За даними аналізу доходів місцевих бюджетів, саме Червоненська та Потіївська громади мали найвищу в області частку місцевих податків і зборів у структурі доходів загального фонду — понад 60%.

Це свідчить про вагому роль земельного податку, податку на нерухомість, єдиного податку та інших місцевих платежів. Однак високий показник за одним індикатором не перекрив слабші результати за іншими напрямами. У підсумковому комплексному рейтингу Червоненська громада набрала лише два бали.

Така ситуація добре демонструє, чому рейтинг не варто називати списком «найбагатших» і «найбідніших». Громада може мати високу частку місцевих податків, але втрачати позиції через повільне зростання доходів, значні управлінські витрати, структуру заробітних плат або недостатній обсяг капітальних видатків.

Ружинська громада зупинилася на нульовій позначці

Ружинська громада отримала нуль балів. Формально вона ще залишилася у задовільній групі, однак розташувалася біля самої межі переходу до низького рівня.

Нульовий показник не означає відсутності грошей у бюджеті. Він свідчить, що позитивні й негативні результати за різними індикаторами фактично врівноважили один одного.

Для громади це сигнал, що навіть незначне погіршення доходів або збільшення непродуктивних видатків може перевести її до нижчої категорії. Водночас покращення кількох ключових показників здатне відносно швидко підняти громаду вище.

Гришковецька громада опинилася серед п’яти найгірших

Гришковецька громада набрала мінус п’ять балів і посіла 62 місце з 66. Вона має низький рівень фінансової спроможності та фактично стала п’ятою з кінця в усій Житомирській області.

Від Бердичівської громади Гришківці відстають на 17 балів, а від лідера області — на 29 балів. Така дистанція свідчить не про окремий невдалий показник, а про необхідність комплексного перегляду бюджетної політики.

Першочерговими питаннями мають стати власні доходи, ефективність використання комунального майна, витрати на управління, структура бюджетних установ і можливість залучення додаткових ресурсів через міжмуніципальне співробітництво.

Краснопільська та Швайківська громади потрапили у критичну зону

Найгіршими у Бердичівському районі стали Краснопільська та Швайківська громади. Краснопільська отримала мінус сім балів, а Швайківська — мінус вісім.

Швайківська громада посіла 64 місце серед 66 громад області. Нижчі показники мають лише Вишевицька та Городоцька громади.

Департамент фінансів окремо звернув увагу на те, що порівняно з аналогічним періодом 2025 року показники Швайківської та Краснопільської громад суттєво погіршилися. Отже, йдеться не лише про низьке місце, а й про негативну динаміку.

Водночас критична оцінка бюджету не означає, що громада повністю припинила реалізовувати соціальні або гуманітарні ініціативи. Наприклад, Швайківська громада розвиває співпрацю з міжнародними благодійними організаціями. За їхньої підтримки діти загиблих захисників та учасників бойових дій змогли пройти оздоровлення у Бельгії.

Однак міжнародна та благодійна допомога не замінює стабільної власної дохідної бази. Гранти можуть підтримувати окремі проєкти, але вони не вирішують системних проблем із фінансуванням апарату, освіти, соціальної сфери, комунальних установ та інфраструктури.

Що саме оцінювали фінансисти

Рейтинг сформували за 14 індикаторами. Три з них характеризують доходи, ще 11 — видатки громад.

До дохідної групи увійшли надходження загального фонду на одного мешканця, темпи зростання доходів та частка місцевих податків і зборів.

Видаткова частина охоплює:

• загальні витрати на одного мешканця;
• вартість утримання апарату управління;
• співвідношення управлінських витрат і власних доходів;
• частку заробітної плати у загальних видатках;
• фінансування освіти, соціального захисту, культури та спорту;
• витрати на ЖКГ, дороги та інфраструктуру;
• капітальні видатки та публічні інвестиційні проєкти;
• кількість затверджених бюджетних програм.

Під час розрахунку показників на одного мешканця використано дані про чисельність населення станом на 1 вересня 2025 року з урахуванням внутрішньо переміщених осіб.

Чому високі доходи не завжди означають високе місце

За перше півріччя 2026 року до загального фонду бюджетів громад Житомирської області без урахування трансфертів надійшло понад 6,7 мільярда гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року надходження зросли більш ніж на 1,1 мільярда гривень.

Однак загальне зростання доходів не означає однакового покращення для всіх громад. Фінансова спроможність залежить від кількості населення, структури економіки, наявності великих підприємств, площі земель, кількості бюджетних установ та витрат на їхнє утримання.

Невелика громада з потужним підприємством може мати дуже високі доходи на одного мешканця. Велике місто водночас може збирати значно більше грошей у абсолютних цифрах, але мати нижчий показник у перерахунку на одну людину та утримувати набагато складнішу соціальну інфраструктуру.

Тому рейтинг Ken W. Brown показує передусім баланс фінансової системи громади, а не просто суму грошей на її рахунках.

Бердичівський район має нижчий результат, ніж область загалом

Редакційний підрахунок на основі оприлюдненого графіка показує, що середній результат усіх 66 громад Житомирщини становить приблизно 7,7 бала, а медіанний показник — дев’ять балів.

Середній результат десяти громад Бердичівського району становить лише 2,9 бала. Медіанний показник району — два бали.

Отже, у середньому громади Бердичівського району суттєво відстають від загальнообласного рівня. Результати Андрушівської, Семенівської та Бердичівської громад частково покращують загальну картину, однак не можуть перекрити мінусові показники Гришковецької, Краснопільської та Швайківської громад.

Ще один тривожний сигнал — відсутність у районі громад високого рівня. Навіть найкращі бюджети Бердичівщини поки залишаються в оптимальній групі.

Що мають зробити громади Бердичівського району

Насамперед громадам необхідно оприлюднити детальні результати за кожним із 14 індикаторів. Загальний бал лише показує проблему, але не пояснює її джерело.

Для однієї громади слабким місцем можуть бути низькі доходи на одного мешканця. Для іншої — надмірні витрати на апарат управління. Ще одна може втрачати бали через високу частку заробітної плати та майже повну відсутність капітальних інвестицій.

Серед практичних напрямів покращення варто назвати інвентаризацію земель і комунального майна, легалізацію зайнятості, роботу з податковим боргом, перегляд неефективних бюджетних програм та активніше залучення грантових коштів.

Невеликі громади також мають ширше використовувати міжмуніципальне співробітництво. Спільне утримання комунальних установ, пожежних підрозділів, соціальних служб або спеціалізованої техніки може бути дешевшим, ніж створення окремої структури у кожній громаді.

Для Бердичева головним завданням має стати перехід із нинішніх 12 балів до високого рівня. Для цього місту необхідно визначити щонайменше три індикатори, за якими воно найбільше відстає від Житомира, Звягеля, Малина та інших міських громад.

Публічний бюджетний звіт має містити не лише загальні суми доходів і видатків, а й зрозумілу відповідь на запитання: скільки коштує місту управлінський апарат, яку частину бюджету забирають зарплати, скільки грошей спрямовано на розвиток і який результат отримали мешканці.

Більше матеріалів про фінансову стабільність, податки та розвиток громад можна прочитати в аналітичній публікації «Громади під тиском війни».

Головний висновок рейтингу

Фінансовий рейтинг за перше півріччя 2026 року показав, що Бердичівський район фактично розділився на три частини.

Андрушівська, Семенівська та Бердичівська громади зберігають відносно стійкі бюджети. Райгородоцька, Червоненська, Вчорайшенська та Ружинська перебувають у зоні, де ситуація ще не є критичною, але потребує посилення доходів і контролю за видатками.

Гришковецька, Краснопільська та Швайківська громади опинилися серед найслабших у Житомирській області. Для них косметичних змін уже недостатньо. Необхідний комплексний перегляд структури доходів, витрат на управління, мережі бюджетних установ та інвестиційної політики.

Бердичів із 12 балами виглядає на цьому тлі достатньо стабільно, але не переконливо. Місто перебуває у верхній третині обласного рейтингу, однак значно відстає від фінансових лідерів. Тож для міської влади цей результат має стати не приводом для самозаспокоєння, а точкою відліку для більш відкритої та ефективної бюджетної політики.

Поширені запитання про фінансову спроможність громад

Яка громада стала фінансовим лідером Житомирської області?

Найвищий результат за січень–червень 2026 року отримала Попільнянська громада — 24 бали.

Яке місце посів Бердичів?

Бердичівська міська громада набрала 12 балів і розділила орієнтовно 21–22 місця серед 66 громад Житомирської області.

Які громади Бердичівського району мають критичний рівень?

До критичної групи потрапили Краснопільська громада з мінус сімома балами та Швайківська громада з мінус вісьмома балами.

Чи означає низький бал, що громада є банкрутом?

Ні. Рейтинг не встановлює факту банкрутства. Він порівнює громади за 14 показниками доходів і видатків та вказує на фінансові ризики, дисбаланси й слабкі сторони бюджетної політики.

---

Матеріал підготовлено на основі рейтингу Департаменту фінансів Житомирської ОДА за січень–червень 2026 року.