Бердичівський міськрайонний суд продовжує розгляд резонансної справи щодо роботи міського комплексу очисних споруд.
На лаві підсудних перебуває співвласник і керівник підприємства ТОВ “КЕС”, якому сторона обвинувачення приписує організацію схеми із заниження показників забруднення стічних вод та заволодіння коштами Бердичівської громади.
За викладеною в обвинувальному акті версією, керівник комплексу, який одночасно обіймав посаду головного лаборанта, залучив до протиправної діяльності підлеглих. У документах підприємства нібито вказували недостовірні дані про склад стоків, які потрапляли до річки Гнилоп’ять, а фактичні концентрації забруднювальних речовин занижували.
Сума заявленої шкоди перевищує 10 мільйонів гривень. Бердичівській громаді, за матеріалами справи, могли завдати збитків на понад 2 мільйони гривень, а довкіллю — більш як на 8 мільйонів. Бердичівська міська рада та Державна екологічна інспекція Поліського округу заявили цивільні позови, які суд прийняв до розгляду.
Важливо: наведені обставини є позицією сторони обвинувачення. Суд ще не ухвалив вироку щодо обвинуваченого у цьому провадженні, тому він вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено у встановленому законом порядку.
Головне про справу очисних споруд у Бердичеві
- Номер судової справи: 274/3863/25.
- Обвинувачений: співвласник і керівник комплексу очисних споруд.
- Суть обвинувачення: організація групи, ймовірне заволодіння коштами громади та порушення правил охорони вод.
- Заявлені збитки громаді: понад 2 мільйони гривень.
- Заявлена шкода довкіллю: понад 8 мільйонів гривень.
- Цивільні позивачі: Бердичівська міська рада та Державна екологічна інспекція Поліського округу.
- Наступне засідання: 25 вересня 2026 року.
Як могла працювати схема на очисних спорудах
Обвинувальний акт описує організовану модель, у якій кожному учаснику нібито відвели окрему роль відповідно до його посади та професійної кваліфікації. Керівнику підприємства приписують створення групи та координацію її дій. Метою, за версією обвинувачення, було скорочення фактичних витрат товариства на очищення міських стоків та незаконне отримання коштів громади.
Ключове значення у цій схемі мали лабораторні й первинні облікові документи. Саме вони повинні були відображати реальний вміст забруднювачів у воді та показувати, чи відповідають скиди встановленим нормативам. Сторона обвинувачення стверджує, що до цих документів систематично вносили показники, які не відповідали фактичному стану стоків.
Йдеться про заниження концентрацій речовин у скидах до Гнилоп’яті. За такої версії подій офіційна документація могла створювати враження належного очищення, тоді як реальне навантаження на річку було значно вищим. Чи підтверджують це лабораторні матеріали, фінансові документи та інші письмові докази, тепер має встановити суд.
Чому лабораторні показники є ключовими доказами
Очищення стічних вод неможливо оцінити лише за зовнішнім виглядом або кольором рідини. Для цього проводять лабораторні дослідження та визначають концентрації конкретних речовин. Отримані показники порівнюють із нормативами, зазначеними у дозволах і технологічній документації. Саме результати аналізів дозволяють встановити, чи було очищення достатнім перед потраплянням води до природної водойми.
Первинні облікові документи також формують послідовну історію роботи підприємства. У них фіксують дати відбору проб, отримані результати, обсяги стоків та інші параметри. Якщо дані у таких документах змінені або не відповідають реальним лабораторним результатам, контролювальні органи можуть отримати викривлену картину діяльності очисного комплексу.
Саме тому суду важливо дослідити не окремий показник, а весь ланцюг документів: від відбору проб і проведення аналізу до внесення результатів у журнали та використання цих відомостей у фінансових і договірних відносинах. Необхідно встановити, хто мав доступ до записів, хто їх підписував, чи збігалися вони з фактичними вимірюваннями та чи могли впливати на суму оплати за надані послуги.
Дві працівниці вже отримали вироки
Це кримінальне провадження має важливу передісторію. Раніше Бердичівський міськрайонний суд розглянув матеріали щодо двох лаборанток ТОВ «Комплекс екологічних споруд». Вони уклали з прокурором угоди про визнання винуватості у пособництві порушенню правил охорони вод, вчиненому організованою групою та такому, що спричинило тяжкі наслідки.
Кожній із працівниць суд призначив штраф у розмірі 8 500 гривень. Нині ці вироки вже набрали законної сили. Як зазначається у матеріалах справи щодо керівника, саме ці працівниці вносили до первинної документації недостовірні дані про забруднювачі та занижені показники гранично допустимих концентрацій.
Водночас вироки щодо підлеглих не означають автоматичного доведення вини їхнього керівника. Суд має окремо перевірити докази, які стосуються його особистих дій, можливих вказівок, ролі в організації групи, зв’язку з фінансовими операціями та наслідками для річки. Саме тому нинішній процес продовжується за загальними правилами дослідження доказів.
Чому у справі фігурують дві різні суми збитків
Понад 2 мільйони гривень у матеріалах провадження визначені як майнова шкода Бердичівській міській територіальній громаді. Обвинувачення пов’язує її з коштами, які спрямовувалися на очищення стічних вод. Водночас понад 8 мільйонів гривень — це окремо розрахована шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу.
Через це потерпілими у кримінальному провадженні визнано дві сторони. Бердичівська міська рада представляє майнові інтереси громади, а Екологічна інспекція Поліського округу — інтереси держави у сфері охорони довкілля. Обидві установи подали цивільні позови до обвинувачених.
Прийняття позовів до розгляду ще не означає їх автоматичного задоволення. Остаточний розмір відшкодування, наявність правових підстав і коло відповідальних осіб суд визначатиме після дослідження доказів та ухвалення рішення у кримінальній справі.
Гнилоп’ять опинилася у центрі екологічної справи
Річка Гнилоп’ять проходить через Бердичів і є важливою частиною місцевої водної системи. Далі її води потрапляють до Тетерева, тому наслідки забруднення потенційно не обмежуються лише територією міста. Перевищення допустимих концентрацій у стоках може впливати на вміст кисню у воді, стан риби, водних організмів і прибережної екосистеми.
Стан річки та прилеглих територій уже неодноразово ставав предметом уваги містян. Нещодавно «PRO Бердичів» розповідав, як після публічного розголосу комунальники почали розчищати прибережну смугу Гнилоп’яті біля міського «тунелю кохання». Однак догляд за берегами є лише видимою частиною проблеми. Якість води та контроль промислових і каналізаційних скидів мають значно більший довгостроковий вплив.
Захист водних ресурсів дедалі частіше переходить із площини звернень і перевірок до судів. В іншій справі у Бердичівському районі після виконання судового рішення державі повернули водойму площею майже 40 гектарів. Обидві історії різні за обставинами, але показують, що питання користування водоймами та відшкодування екологічної шкоди потребують не лише контролю, а й юридичної відповідальності.
Робота очисного комплексу критично важлива для всього міста
Ця справа має значення не тільки для учасників судового процесу. Через міську каналізаційну систему щодня проходять стоки житлових будинків, підприємств, установ і закладів соціальної сфери. Перед поверненням води у природне середовище забруднення необхідно видалити до безпечного рівня. Порушення цього процесу створює ризики для річки, а повна зупинка очищення може перетворитися на проблему загальноміського масштабу.
У 2025 році Бердичівська міська рада називала ТОВ «Комплекс екологічних споруд» єдиним надавачем послуг з очищення міських каналізаційних стоків. Тоді можливе припинення роботи підприємства розглядали на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Серед потенційних наслідків називали неконтрольоване потрапляння неочищених вод до Гнилоп’яті та обмеження водопостачання.
Залежність міста від одного комплексу посилює вимоги до прозорості його роботи. Громада має бути впевнена, що оплачена послуга надана у повному обсязі, лабораторні показники відповідають реальності, а природна водойма не приймає забруднення понад установлені нормативи. Водночас критична роль підприємства не є доказом вини його керівника у конкретному кримінальному провадженні — це лише пояснює суспільну вагу справи.
За якими статтями розглядають провадження
Під час передачі обвинувального акта до суду прокуратура повідомляла про кваліфікацію дій фігурантів за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 242 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Йдеться про вчинення кримінальних правопорушень організованою групою, порушення правил охорони вод із тяжкими наслідками та заволодіння майном в особливо великих розмірах або організованою групою.
Юридичну кваліфікацію, наявність складу кожного інкримінованого правопорушення та достатність доказів перевіряє суд. Лише обвинувальний вирок, який набрав законної сили, може бути підставою для твердження про винуватість конкретної особи.
Що відбуватиметься на наступному засіданні
Наступне судове засідання призначено на 25 вересня 2026 року. Суд планує продовжити дослідження письмових доказів. До них можуть належати первинна документація підприємства, результати лабораторних досліджень, фінансові матеріали, договори, висновки спеціалістів та інші документи, долучені сторонами до провадження.
Пошук оприлюднених судових рішень у цьому провадженні можна здійснювати в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером 274/3863/25. Водночас частина документів може бути оприлюднена із затримкою або містити знеособлені дані відповідно до вимог законодавства.
Інші актуальні процеси, рішення та вироки Бердичівського міськрайонного суду редакція збирає у тематичному розділі «Судові справи» на сайті «PRO Бердичів».
Що ще має встановити Бердичівський суд
Під час подальшого розгляду суду належить встановити, чи справді обвинувачений організував діяльність групи, чи давав підлеглим відповідні вказівки та чи усвідомлював можливі наслідки для громади й довкілля. Окремої перевірки потребує зв’язок між даними у лабораторних документах, фактичним рівнем очищення стоків, перерахуванням бюджетних коштів і розрахованою екологічною шкодою.
Сторона обвинувачення має довести кожну з цих обставин належними та допустимими доказами. Захист, своєю чергою, має право спростовувати доводи прокурора, ставити під сумнів розрахунки, подавати власні документи й користуватися всіма передбаченими законом процесуальними гарантіями.
Резонанс справи пояснюється не лише сумами. Йдеться про кошти Бердичівської громади, роботу критично важливого для міста об’єкта та стан річки, від якої залежить місцева екосистема. Саме тому остаточні висновки мають ґрунтуватися не на припущеннях або емоціях, а на доказах, досліджених у відкритому судовому процесі.
Вирок у справі очисних споруд ще не ухвалено
Станом на час публікації розгляд провадження триває. Цивільні позови міської ради та Екологічної інспекції прийняті судом, але рішення щодо їх задоволення ще немає. Так само не встановлена обвинувальним вироком вина керівника комплексу очисних споруд.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення та не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку й встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Редакція «PRO Бердичів» стежитиме за подальшим розглядом провадження та повідомлятиме про рішення суду, нові досліджені докази й результати розгляду цивільних позовів громади та Екологічної інспекції.
