Лісова реформа на Житомирщині б’є по громадах і бізнесу – Віталій Бунечко

Керівники громад Бердичівського району разом з очільниками інших громад області долучилися до конгресових слухань, присвячених проблемам лісового господарства. Лісова реформа на Житомирщині стала предметом гострої дискусії через скорочення доходів місцевих бюджетів, нестачу деревини для підприємств та складнощі із закупівлею дров.

Позицію області під час засідання представив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

Він порушив проблемні питання перед представниками Офісу Президента України, Уряду, Верховної Ради, Державного агентства лісових ресурсів України та державного підприємства «Ліси України».

Керівники громад Бердичівського району долучилися до слухань

Конгресові слухання відбулися у межах роботи Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. До обговорення приєдналися керівники громад Бердичівського району, для яких стан лісової галузі безпосередньо пов’язаний із наповненням місцевих бюджетів, роботою підприємств, зайнятістю населення та проходженням опалювального сезону.

Це вже не перша участь представників Бердичівщини у такому форматі. Раніше громади району долучалися до Конгресових слухань щодо підготовки закладів освіти, під час яких обговорювали укриття, харчування, шкільні автобуси та резервне електропостачання.

Цього разу центральною темою стала лісова реформа на Житомирщині та в інших областях України. Учасники мали змогу не лише окреслити наслідки вже проведених перетворень, а й передати державним органам конкретні зауваження від територіальних громад.

Як реформа вплинула на бюджети громад

За словами Віталія Бунечка, одним із найбільш відчутних наслідків реформи стало різке скорочення кількості державних лісогосподарських підприємств. Разом із цим зменшилися податкові надходження до місцевих бюджетів.

Для громад така ситуація має цілком практичні наслідки. Саме місцеві податки використовуються для утримання комунальної інфраструктури, фінансування освітніх і соціальних закладів, ремонту доріг, благоустрою та реалізації програм підтримки населення.

Коли підприємство припиняє роботу, скорочує штат або змінює місце сплати податків, громада втрачає не абстрактні цифри у звіті, а кошти, які могли бути спрямовані на конкретні місцеві потреби. Особливо чутливим це питання є для невеликих сільських територій, де лісове господарство роками залишалося одним із важливих роботодавців.

Фінансова спроможність громад набуває ще більшого значення під час війни та підготовки до відбудови. Громади району вже формують проєкти для представлення на Ukraine Recovery Conference 2027, однак для їх реалізації потрібні стабільні власні доходи та можливість планувати бюджет хоча б на кілька років уперед.

Деревообробники Житомирщини купують сировину за кордоном

Ще однією гострою проблемою став доступ деревообробних підприємств до сировини. Житомирщина має один із найбільших лісових фондів в Україні, однак місцеві виробники змушені закуповувати деревину в Польщі та Румунії.

У результаті кошти українських підприємств працюють на економіку інших держав. Україна водночас недоотримує податки, валютні надходження та можливості для розвитку власної переробної промисловості.

Для деревообробного бізнесу нестача сировини означає нестабільне завантаження виробництва, зростання витрат і складнощі з довгостроковим плануванням. Якщо підприємство не може передбачити обсяги та вартість постачання деревини, воно обережніше інвестує у нове обладнання, розширення виробництва і створення робочих місць.

У підсумку лісова реформа на Житомирщині впливає не лише на державні структури. Її наслідки відчувають приватні підприємства, працівники, місцеві бюджети та жителі громад, які залежать від стабільної роботи лісового і деревообробного секторів.

Нестача дров створює ризики перед опалювальним сезоном

Окремо під час слухань порушили питання енергетичної безпеки. Частина громад використовує котельні на твердому паливі як основне або резервне джерело тепла. Проте придбати необхідну кількість дров вчасно та за прийнятною ціною вдається не завжди.

Під час постійних атак на енергетичну інфраструктуру альтернативна теплова генерація має особливе значення. Вона дозволяє зменшити залежність від централізованих систем і підтримувати роботу шкіл, лікарень, адміністративних будівель та інших соціальних об’єктів у разі тривалих відключень.

Саме тому доступ громад до паливної деревини має розглядатися не лише як господарське питання. Йдеться про здатність територій забезпечити тепло взимку та стабільно працювати в умовах можливих надзвичайних ситуацій.

Пожежна безпека у лісах потребує посиленого контролю

Серед тем слухань була і пожежна безпека. Через тривалі періоди спеки та нестачу опадів лісові масиви стають особливо вразливими до займання. Під час війни до звичайних причин пожеж додалася небезпека падіння уламків російських ракет і безпілотників.

Велика пожежа у лісі може швидко наблизитися до населених пунктів, пошкодити інфраструктуру та створити загрозу для людей. Тому громадам необхідна чітка взаємодія з лісівниками та рятувальниками, справна техніка, облаштовані під’їзди до лісових масивів, запаси води й системи раннього виявлення загорянь.

Проблема має і довгостроковий вимір. Відновлення знищених вогнем територій потребує значних коштів і багатьох років. Саме тому витрати на профілактику та оперативне реагування є значно меншими за можливі екологічні й економічні втрати.

Яких рішень очікують громади Житомирщини

Віталій Бунечко наголосив, що проблеми лісового господарства вже неодноразово порушувалися на різних рівнях. Позицію Житомирщини під час Конгресових слухань підтримали представники інших областей.

Тепер громади очікують, що нове керівництво ДП «Ліси України» та профільне міністерство врахують озвучені зауваження під час підготовки подальших рішень. Галузі потрібні зрозумілі правила, прогнозоване постачання деревини, прозора система реалізації сировини та врахування інтересів територій, на яких розташовані лісові ресурси.

Важливо знайти баланс між економічним використанням лісів і захистом довкілля. Частина громад Бердичівського району вже вивчає європейський досвід розвитку територій, де місцеві ресурси використовуються з урахуванням інтересів жителів, бізнесу та природи.

Лісова реформа на Житомирщині для громад Бердичівського району є не далекою галузевою темою. Від майбутніх рішень залежать місцеві податки, робочі місця, доступність деревини, опалення соціальних закладів і безпека лісових територій.

Конгресові слухання дали керівникам громад можливість донести ці проблеми безпосередньо до представників центральної влади. Наступним кроком мають стати конкретні зміни, які допоможуть стабілізувати роботу лісового господарства та повернути громадам реальний вплив на використання місцевих ресурсів.