Опалювальний сезон 2026-2027 у Бердичеві може розпочатися, але станом на 12 серпня містянам не показали головного — фінансових і юридичних гарантій, що газ та електроенергія справді дійдуть до всіх котелень. Поки Житомирська ОВА проводить окрему нараду через мільйонний борг Новогуйвинського комунального підприємства, зобов’язання КП «Бердичівтеплоенерго» вже наблизилися до 375 млн грн, а рахунки підприємства, за офіційним повідомленням міськради, блокуються.
Це не прогноз неминучої катастрофи і не підстава вже сьогодні оголошувати, що Бердичів точно залишиться без централізованого опалення. Ремонтні роботи тривають, персонал підприємства готує обладнання, а міська рада виділяє бюджетні кошти. Проте цифри показують інше: технічна підготовка відбувається всередині фінансової пастки, а публічного антикризового плану з датами, сумами, відповідальними та контрольними показниками громада досі не бачить.
Що насправді обговорювала Житомирська ОВА
11 серпня Житомирська ОВА повідомила про нараду під головуванням першої заступниці начальника ОВА Наталії Остапченко. До розмови запросили представника Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», керівницю Новогуйвинського ВЖРЕКП та першого заступника голови Новогуйвинської селищної ради.
Йдеться саме про Новогуйвинське, а не про інший населений пункт. Станом на 1 серпня 2026 року борг тамтешнього підприємства за розподіл газу становив 1,03 млн грн. Якщо динаміка не зміниться, до 1 жовтня він може зрости до 1,5 млн грн. Уже за такого масштабу область посадила за один стіл постачальника послуги, комунальне підприємство і місцеву владу.
У Бердичеві на 9 червня міська рада офіційно визнавала понад 12 млн грн боргу лише за розподіл газу. Це щонайменше у 11,6 раза більше за новогуйвинський показник, хоча дати зрізів різняться. Однак у відкритих повідомленнях ОВА та міської ради ми не знайшли окремої серпневої чи літньої наради такого самого рівня, присвяченої саме виходу «Бердичівтеплоенерго» з кризи.
Фінансовий діагноз Бердичівтеплоенерго у цифрах
Фінансова звітність не залишає простору для заспокійливих формулювань. За даними оприлюдненої звітності КП «Бердичівтеплоенерго», 2025 рік підприємство завершило з доходом 158,67 млн грн і чистим збитком 31,43 млн грн. Активи становили 207,18 млн грн, а зобов’язання — 330,33 млн грн. Тобто борги та інші зобов’язання перевищували все майно й ресурси на балансі на 123,15 млн грн.
Перший квартал 2026 року ситуацію не виправив. За три місяці підприємство отримало 82,10 млн грн доходу, але зафіксувало 22,23 млн грн чистого збитку. Це вже 70,7% збитку за весь попередній рік. Зобов’язання зросли до 374,54 млн грн, активи — до 228,69 млн грн. Негативний розрив сягнув 145,85 млн грн, а зобов’язання становили майже 164% вартості активів.
| Показник | КП «Бердичівтеплоенерго» | Новогуйвинське ВЖРЕКП |
|---|---|---|
| Дохід за 2025 рік | 158,67 млн грн | 33,57 млн грн |
| Чистий збиток за 2025 рік | 31,43 млн грн | 1,56 млн грн |
| Зобов’язання на кінець 2025 року | 330,33 млн грн | 33,26 млн грн |
| Чистий збиток за І квартал 2026 року | 22,23 млн грн | 3,20 млн грн |
| Перевищення зобов’язань над активами за І квартал 2026 року | 145,85 млн грн | 6,17 млн грн |
| Відомий борг за розподіл газу | Понад 12 млн грн на 9 червня | 1,03 млн грн на 1 серпня |
Абсолютні суми не можна порівнювати без урахування різного масштабу підприємств. Тому важливі й відносні показники. У 2025 році чистий збиток Бердичівського КП дорівнював 19,8% його доходу, тоді як у Новогуйвинському — 4,6%. У першому кварталі 2026 року збитковість обох підприємств різко погіршилася, але баланс Бердичева залишається значно важчим: фінансовий розрив між зобов’язаннями та активами у 23,6 раза більший.
Ще один тривожний сигнал — хронічність проблеми. Сукупний чистий збиток «Бердичівтеплоенерго» за 2021-2025 роки перевищив 118 млн грн. За цей же період зобов’язання зросли приблизно на 108 млн грн, або майже на 49%. Отже, йдеться не про одну невдалу зиму, а про модель, за якої підприємство роками виробляє тепло разом із новими боргами.
Борги вже перетворюються на судові рішення
Фінансова криза перестала бути лише бухгалтерським рядком. Вона перейшла у суди та виконавче провадження. У відкритому реєстровому зрізі щодо «Бердичівтеплоенерго» станом на підготовку матеріалу відображалося 12 активних боргових виконавчих проваджень. Серед стягувачів — «Газорозподільні мережі України», «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та НАК «Нафтогаз України».
10 липня 2026 року Господарський суд Житомирської області у справі №906/492/26 ухвалив стягнути з підприємства на користь газорозподільної компанії понад 2,50 млн грн основного боргу, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та судового збору. У матеріалах рішення лише основний борг становив 2,395 млн грн. В іншій справі навесні підприємство визнало 1,896 млн грн основного боргу за розподіл газу за грудень 2025 року, посилаючись на складне фінансове становище.
Кожне таке рішення збільшує не тільки суму до сплати. Додаються судові витрати, штрафи, пеня, інфляційні нарахування та ризик примусового списання коштів. У червні сама міська рада повідомила про блокування рахунків КП. Для підприємства, яке щодня має купувати електроенергію, платити зарплати, ремонтувати мережі та готувати котельні, арешт оборотних коштів може бути не менш небезпечним, ніж фізичний порив теплотраси.
Звідки взялася боргова пастка
Було б неправдою перекласти всю відповідальність лише на директора КП або міського голову. Теплокомуненерго по всій Україні працюють під тиском заморожених тарифів, воєнних ризиків, подорожчання електроенергії та затримок із компенсацією різниці між фактичною собівартістю тепла і тарифом для населення.
У березні міська рада повідомляла, що витрати підприємства на розподіл газу зросли з 1,9 до 2,4 млн грн на місяць, а електроенергія протягом сезону подорожчала на 50%. Тоді борг перед «Нафтогазом» оцінювали у 247 млн грн, державну заборгованість із різниці в тарифах — у 217 млн грн, а борг населення — у 59 млн грн.
На 9 червня офіційні цифри вже виглядали так: понад 240 млн грн за газ, понад 12 млн грн за його розподіл, більше 2 млн грн штрафів і пені, близько 244 млн грн невідшкодованої різниці в тарифах і приблизно 44 млн грн боргів населення та інших споживачів. Окремо про борг майже у чверть мільярда гривень писав «Про Бердичів». Різниця між березневими та червневими показниками пояснюється різними датами, платежами й методикою обліку, але загальної картини не змінює: грошовий потік підприємства не покриває накопичені зобов’язання.
Держава справді має свою частину відповідальності. Якщо підтверджена тарифна різниця не компенсується, місцеве КП фактично кредитує соціальну політику держави власними боргами. Але для міської влади це не може бути універсальною відповіддю на всі запитання. Бердичівська міська рада є власником підприємства, затверджує програми підтримки, контролює менеджмент і відповідає за безперервність критичної послуги у громаді.
Що зробила міська влада і чому цього поки недостатньо
Називати ситуацію повною бездіяльністю було б неточно. У травні депутати передбачили фінансову підтримку теплопостачального підприємства, про що писав «Про Бердичів». 9 липня суму відшкодування різниці в тарифах для КП збільшили до 20,8 млн грн, а 24 липня, посилаючись на критичний фінансовий стан, додали ще 3 млн грн. Отже, за оприлюдненими рішеннями обсяг підтримки зріс приблизно до 23,8 млн грн.
Це реальні гроші, але їхній масштаб показовий. 23,8 млн грн — приблизно стільки, скільки підприємство втратило лише за перший квартал 2026 року, і менше 10% від озвученої містом державної заборгованості з різниці в тарифах. Така допомога може закрити найгостріший платіж, але сама по собі не відновлює платоспроможність, не скасовує виконавчих проваджень і не гарантує доступу до газорозподільної мережі.
Підприємство також не стоїть. Навесні та влітку працівники чистили котли й димові канали, ремонтували запірну арматуру, міняли ділянки тепломереж, проводили ревізію газорегуляторних пунктів. Система Бердичева — це 14 котелень і близько 46,8 км теплових мереж. За чинною міською програмою вона опалює близько 320 житлових будинків, школи, дитсадки, медичні та інші заклади.
Проблема не у відсутності будь-яких робіт. Проблема у відсутності видимого цілісного управління кризою. Громаді досі не оприлюднили зведений відсоток готовності всіх котелень і мереж, графік погашення боргу за розподіл газу, статус переговорів із кожним ключовим кредитором, план розблокування рахунків, мінімальну потребу в обігових коштах і сценарій роботи у разі нових судових стягнень.
Точніше говорити не про абсолютну бездіяльність, а про управлінську пасивність на рівні публічного антикризового плану. Місто реагує окремими рішеннями, але не показує, як саме ці рішення складаються у гарантований запуск опалення.
Чому немає окремої наради ОВА щодо Бердичева
На це запитання публічні джерела не дають чесної відповіді. Ми не можемо стверджувати, що міський голова або профільні посадовці взагалі не писали листів і не телефонували до області. Непублічна комунікація могла бути. Але станом на 12 серпня у відкритих повідомленнях немає ані дати спеціальної наради ОВА щодо «Бердичівтеплоенерго», ані складу її учасників, ані погодженого протоколу виходу з кризи.
Область не можна назвати повністю відстороненою. Територіальна комісія при ОВА розглядала розрахунки заборгованості з різниці в тарифах, у яких фігурує Бердичівське КП. Підприємство також має статус об’єкта, важливого для життєзабезпечення регіону. Проте це не те саме, що окрема кризова нарада за участі міста, газорозподільної компанії, «Нафтогазу», виконавчої служби та фінансових органів.
ОВА не може одним протоколом списати сотні мільйонів боргу і не повинна підміняти собою власника комунального підприємства. Але вона може зібрати сторони, зафіксувати зобов’язання, винести проблему на рівень уряду, координувати захист критичної інфраструктури та контролювати виконання погодженого графіка. Саме тому контраст із Новогуйвинським виглядає для Бердичева незручним: там обласне втручання стало публічним уже за боргу 1,03 млн грн, тут за боргу понад 12 млн грн за ту саму послугу публічного плану такого рівня немає.
Де ситуація серйозніша
За абсолютним масштабом, накопиченим збитком, співвідношенням зобов’язань до активів і кількістю виконавчих проваджень серйозніша ситуація у Бердичеві. У «Бердичівтеплоенерго» майже у десять разів більше зобов’язань, ніж у Новогуйвинського ВЖРЕКП, річний збиток за 2025-й більший у 20 разів, а збиток першого кварталу 2026-го — майже у сім разів.
Для Новогуйвинського підприємства борг 1,03 млн грн теж небезпечний: його дохід значно менший, а за перший квартал 2026 року воно втратило 3,20 млн грн. Тобто область не перебільшує проблему. Однак фінансова рана Бердичева глибша, а суспільна ціна зриву вища через масштаб теплового господарства й кількість залежних від нього будинків та соціальних установ.
Чи зможе Бердичів розпочати опалювальний сезон 2026-2027
Коротка відповідь — технічно це можливо, фінансово поки не гарантовано. Відомості про літні ремонти означають, що обладнання не покинуте. Попередні сезони місто запускало навіть за великих боргів. Але сезон 2025-2026 закінчився 25 березня раніше від початково оголошеної дати після повідомлення газорозподільної компанії про припинення розподілу. Цей епізод уже описував «Про Бердичів», а перед завершенням сезону редакція також повідомляла про офіційні строки відключення тепла. Отже, ризик відключення через несплату не теоретичний.
Є й загальнодержавна невизначеність. На сторінці «Нафтогаз Трейдингу» для виробників тепла спеціальні умови постачання газу зазначені до 30 вересня 2026 року. Це покриває міжопалювальний період, але не весь сезон 2026-2027. Ймовірно, уряд ухвалюватиме окреме продовження правил, як робив раніше, однак станом на дату публікації покладатися на ще не оприлюднене рішення як на готову гарантію не можна.
- Технічна готовність — жовтий рівень. Ремонти ведуться, але немає публічного зведеного акта або відсотка готовності всіх 14 котелень і мереж.
- Розподіл газу — червоний рівень. Борг перевищував 12 млн грн, є судові рішення та виконавчі провадження.
- Постачання газу — жовто-червоний рівень. Загальнодержавний спеціальний режим наразі оприлюднений лише до 30 вересня, а міський статус договорів на сезон не розкритий.
- Оборотні кошти — червоний рівень. Підприємство збиткове, зобов’язання перевищують активи на 145,85 млн грн, рахунки блокуються.
- Підтримка бюджету — жовтий рівень. Місто виділяє кошти, але їх достатність не підтверджена фінансовою моделлю сезону.
За такого набору факторів ми оцінюємо ризик проблемного або відкладеного старту як високий, але не неминучий. Відсоток імовірності називати було б спекуляцією: для нього бракує даних про чинні договори, графіки реструктуризації, залишки коштів і фактичну технічну готовність. Вирішальними будуть рішення найближчих шести-восьми тижнів, а не оптимістичні заяви без документів.
Чи справді без тепла можуть залишитися 80 тисяч людей
Тут потрібна точність. За даними державного порталу децентралізації, у Бердичівській громаді проживає 78 241 людина. Але не всі вони є прямими абонентами централізованого теплопостачання: частина житла має індивідуальне опалення, а громада включає не лише місто.
Тому твердження «всі 80 тисяч залишаться без централізованого тепла» було б некоректним. Прямий ризик стосується мешканців близько 320 багатоквартирних будинків, а також шкіл, дитсадків, медичних та інших установ, підключених до системи. Проте зрив їхнього опалення стане кризою для всієї майже 80-тисячної громади: закриті класи й групи, проблеми в лікарнях, аварії внутрішньобудинкових систем та масове навантаження на електромережу не зупиняться на межі окремого будинку.
Запитання, на які влада має відповісти до холодів
- Чи звертався міський голова до Житомирської ОВА з офіційною вимогою провести окрему нараду щодо «Бердичівтеплоенерго»? Якщо так — коли, за яким номером і з якою відповіддю?
- Яка точна сума боргу за розподіл газу станом на 12 серпня та який погоджений графік його погашення?
- Які рахунки підприємства заблоковані, скільки коштів уже стягнуто примусово і який мінімальний обсяг грошей захищено для аварійних ремонтів, зарплат та електроенергії?
- Чи виконані умови для укладення або продовження договорів постачання і розподілу газу на весь опалювальний сезон 2026-2027?
- Який фактичний відсоток готовності кожної з 14 котелень, тепломереж і внутрішньобудинкових систем? Де оприлюднені акти готовності?
- Скільки коштів потрібно підприємству до дня запуску, скільки вже забезпечено і звідки надійде різниця?
- Який план Б має місто у разі відмови в розподілі газу, нового арешту рахунків, дефіциту електроенергії або тривалого блекауту?
- Хто персонально відповідає за кожен пункт антикризового плану і як часто громада отримуватиме оновлені дані?
Місту потрібні не заспокійливі слова, а відкритий штаб
Бердичів ще має час уникнути найгіршого сценарію. Для цього потрібні не разові вливання після чергового суду, а публічний штаб із щотижневим звітом. У ньому мають бути міський голова, керівництво КП, фінансове управління, Житомирська ОВА, газорозподільна компанія, «Нафтогаз» і представники депутатських комісій. Перші результати такого штабу — підписаний графік розрахунків, зрозумілий статус рахунків, підтверджені договори, акти технічної готовності та резервний сценарій.
Міська влада може посилатися на державний борг із тарифної різниці — і матиме для цього вагомі підстави. Вона може говорити про борги споживачів, подорожчання електроенергії та обмежені можливості бюджету — це також правда. Але відповідальність починається там, де перелік причин перетворюється на план дій. Поки такого плану в публічному просторі немає, громада має право оцінювати реакцію влади як недостатню.
Ситуація у Новогуйвинському показала просту річ: ОВА здатна втручатися до того, як борг стане катастрофічним. У Бердичеві цей момент давно настав. Коли зобов’язання підприємства сягають 374,5 млн грн, квартальний збиток перевищує 22 млн грн, а судові стягнення множаться, мовчання про конкретні гарантії нового сезону вже не є нейтральною комунікацією. Це окремий фактор ризику.
Бердичів може розпочати опалювальний сезон 2026-2027, але сьогодні це сценарій, який ще треба забезпечити грошима, договорами та рішеннями. Якщо міська влада справді контролює ситуацію, найкращий спосіб це довести — негайно оприлюднити документи, цифри та календар виходу КП «Бердичівтеплоенерго» з кризи.
Матеріал підготовлено на підставі відкритої фінансової звітності, судових і виконавчих реєстрів, повідомлень Житомирської ОВА, Бердичівської міської ради та НАК «Нафтогаз України». Дані актуальні станом на 12 серпня 2026 року. Показники боргів наведені на дати, вказані їхніми розпорядниками, тому не підсумовуються механічно.
Один коментар до “Місто Бердичів ризикує залишитися без тепла через боргову кризу, але в області чомусь переймаються Новогуйвинськом”
Коментування закрито.