Наталія Онуфрієнко відкрито заговорила про тотальну корупцію у Житомирській обласній раді та в регіоні

Житомирська область знову опинилася у центрі гучної дискусії про системні проблеми влади, кулуарні домовленості та можливі корупційні ризики.

Те, що роками обговорювалося на кухнях і в кулуарах, сьогодні дедалі частіше виходить у публічну площину — через заяви, документи, звернення та відкриту позицію окремих депутатів, які не бояться говорити.

Останній резонансний допис депутатки Житомирської обласної ради, голови благодійного фонду «Онуфрієнко діти» Наталії Онуфрієнко став черговим сигналом про те, що ситуація в регіоні давно вийшла за межі локальних конфліктів. Йдеться вже не про окремі епізоди, а про системні явища, які, за її словами, формувалися роками.

І якщо раніше подібні заяви можна було списати на політичну боротьбу чи емоції, то зараз мова йде про факти, підкріплені депутатськими зверненнями, відповідями державних органів і відкритими кримінальними провадженнями.

Регіон великих ресурсів — і великих ризиків

Житомирщина традиційно вважається одним із найбагатших регіонів України за природними та економічними ресурсами. Ліси, бурштин, корисні копалини, аграрний сектор, земля — усе це створює потужні фінансові потоки.

Але разом із ресурсами приходять і ризики. Там, де обертаються великі гроші, завжди виникає спокуса контролювати ці потоки. І, як зазначає Наталія Онуфрієнко, з часом цей контроль міг перерости у неформальні групи впливу.

У публічному просторі такі явища часто називають простіше — «схеми», «общаки», «договорняки». Це не юридичні терміни, але вони чітко відображають сприйняття ситуації людьми.

«Цей текст — не емоція і не ситуативна реакція. Це підсумок тривалої роботи, аналізу, депутатських звернень і тих процесів, які роками відбуваються в області», — наголошує у своїй публікації Наталія Онуфрієнко.

І саме це сприйняття сьогодні є ключовою проблемою: суспільство дедалі менше довіряє офіційним рішенням, адже підозрює, що вони ухвалюються не публічно, а в закритих кабінетах.

Обласна рада під прицілом критики

Окремий акцент у заяві зроблено саме на роботі обласної ради. За словами депутатки, кадрові рішення, розподіл впливу та ключові процеси нерідко відбуваються кулуарно.

Це створює небезпечну тенденцію: формально демократичний орган ризикує перетворитися на інструмент узгодження рішень, які вже були прийняті за зачиненими дверима.

Особливо гостро це питання постає під час призначень. Саме тут, як зазначається, громада часто не бачить прозорості, відкритих конкурсів чи реальної конкуренції.

І це не просто політична риторика. Це питання довіри — фундаменту будь-якої влади.

Медицина як дзеркало проблем

Однією з найбільш показових сфер, за словами Онуфрієнко, є медицина. І це не випадково. Саме тут концентруються значні бюджетні кошти, державне фінансування, закупівлі обладнання та ремонтні роботи.

У такій системі будь-які зловживання мають особливо болючі наслідки — адже мова йде не лише про гроші, а й про життя та здоров’я людей.

За наявною інформацією, у цій сфері вже фіксувалися фінансові коригування, перевірки та інші процеси, які потребують правової оцінки. В окремих випадках відкрито кримінальні провадження.

І це вже не припущення — це факти, які підтверджуються процесуальними діями.

Більше того, за словами депутатки, частина цих проваджень була ініційована саме за результатами її роботи та переданих матеріалів.

Людський вимір: історії, які не можна ігнорувати

Але найгучніше звучать не цифри і не документи. Найсильніший ефект мають історії людей.

Під час засідань профільних комісій звучали свідчення, які складно залишити без уваги. Зокрема, військовослужбовець відкрито розповідав про умови лікування, ставлення до пацієнтів та реальні проблеми, з якими стикаються люди.

Йшлося про необхідність витрачати власні кошти, про санітарний стан і про те, що очікування від обласної лікарні не відповідають реальності.

І це — найболючіший момент. Бо за кожною такою історією стоїть конкретна людина.

І якщо навіть захисники країни змушені боротися не лише за здоров’я, а й із системою — це вже сигнал тривоги.

Кримінальні провадження і питання відповідальності

Станом на сьогодні, як зазначається, відкрито кілька кримінальних проваджень. У частині з них уже є підозри.

Але ключове питання полягає в іншому: чи стають ці факти підставою для управлінських рішень?

Чи робляться висновки? Чи змінюється система?

Поки що, судячи з публічної риторики, відповіді на ці питання залишаються відкритими.

Кулуарні рішення проти відкритих процедур

Однією з головних вимог, яка звучить у заяві, є відмова від кулуарних призначень.

«По лікарні має бути відкритий конкурс. По обласній раді — обрання заступника повинно відбуватись виключно шляхом таємного голосування депутатів», — підкреслює Онуфрієнко.

Таємне голосування означає персональну відповідальність кожного депутата. І кандидатура має бути відкритою для громади, а не визначеною кулуарно.

Без цього будь-які кадрові рішення виглядатимуть як продовження старих практик.

Чи можливі зміни?

Ситуація, яка склалася, виглядає складною. Але вона не є безнадійною.

Головний ресурс змін — це публічність. Чим більше інформації стає відкритою, тим складніше приховувати проблеми.

І саме тому такі заяви, як ця, мають значення. Вони запускають дискусію, змушують реагувати, створюють тиск на систему.

«Я усвідомлюю ризики, але не зупинюсь. Це лише початок», — заявляє депутатка.

Але цього недостатньо без участі громади.

Громада як фактор впливу

Заклик не мовчати — один із ключових меседжів.

«Я звертаюсь до громади: не мовчіть. Бо ця область належить людям», — наголошує Онуфрієнко у своєму дописі.

Бо мовчання — це те, на чому тримаються будь-які «схеми».

Коли люди не реагують, не ставлять питань і не вимагають відповідей — система не має стимулу змінюватися.

Саме тому громадський контроль залишається одним із найефективніших інструментів.

Висновок

Житомирська область сьогодні стоїть перед вибором: або залишитися в парадигмі кулуарних рішень, або перейти до реальної відкритості.

Це складний процес. Він не відбудеться за один день.

Але перший крок уже зроблено — проблема озвучена.

І тепер головне питання: чи буде реакція?

Бо від цього залежить не лише політичне майбутнє окремих посадовців, а й довіра людей до влади в цілому.

Водночас нагадуємо: відповідно до чинного законодавства України, кожна особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.