Звіт мера Бердичева за перше півріччя 2026 року займає 22 сторінки та охоплює бюджет, підтримку військових, освіту, медицину, комунальне господарство, дороги й соціальний захист. На перший погляд документ демонструє стабільну роботу громади та реалізацію великих проєктів.
Проте уважне зіставлення цифр показує не лише досягнення, а й суперечності, пропущені показники та питання, на які бердичівляни поки не отримали відповіді.
Редакція «PRO Бердичів» проаналізувала оприлюднений міською радою звіт Сергія Орлюка, перевірила його арифметику та порівняла окремі твердження з раніше опублікованими офіційними даними. Головний висновок полягає в тому, що документ добре показує перелік міських справ, але значно слабше дозволяє оцінити їхню реальну ефективність.
Ключові цифри звіту мера Бердичева
| Показник | Сума або результат |
|---|---|
| Загальні надходження до бюджету | 573,88 млн грн |
| Доходи загального фонду | 551,85 млн грн |
| Власні доходи громади | 321,09 млн грн |
| Міжбюджетні трансферти | 230,76 млн грн |
| Прямі субвенції сектору безпеки й оборони | понад 13,2 млн грн |
| Видатки на освіту | 309,07 млн грн |
| Житлово-комунальне господарство | 47,70 млн грн |
| Соціальний захист | 34,01 млн грн |
| Охорона здоров’я | 16,45 млн грн |
| Культура | 16,20 млн грн |
| Фізична культура і спорт | 12,93 млн грн |
| Капітальний ремонт мосту на Ринковій | близько 38 млн грн |
| Ремонт та обладнання академічного ліцею | 22 млн грн |
| Компенсація різниці в тарифах на тепло | 23,8 млн грн |
| Поточний ремонт доріг | близько 7,5 млн грн |
Доходи зросли на третину, але не всі гроші заробила громада
За січень–червень 2026 року до бюджету Бердичівської громади надійшло майже 573,9 млн грн. Це на 135,1 млн грн, або на 30,8%, більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Уточнений піврічний план виконано на 103,3%, а план власних доходів — на 101,6%.
Проте зростання надходжень на 30,8% не означає, що фінансові можливості міста автоматично збільшилися на третину. У документі не розділено, яку частину приросту забезпечили місцеві податки, змінені державні трансферти, інфляційне збільшення платежів або інші фактори. Крім того, показник 103,3% порівнюється не з початковим бюджетом, а з уже уточненим планом, який міська рада могла коригувати протягом року.
Власні доходи становили приблизно 56% усіх надходжень. Ще 40,2% припало на міжбюджетні трансферти, а 3,8% — на спеціальний фонд. Значна частка державних трансфертів є нормальною для фінансування освіти та делегованих повноважень, але вона показує, що загальна сума бюджету не дорівнює власному фінансовому ресурсу Бердичева.
Основою власних доходів залишається податок на доходи фізичних осіб — 187,2 млн грн. Місцеві податки та збори принесли 87,9 млн грн, акцизний податок — 39,1 млн грн. Разом ці три джерела сформували майже 98% власних надходжень загального фонду.
Важливо також не плутати виконання плану доходів із загальною фінансовою спроможністю. У рейтингу громад Житомирської області за перше півріччя 2026 року Бердичівська громада отримала 12 балів та розділила орієнтовно 21–22 місця серед 66 громад. Тобто місто не перебуває серед фінансових аутсайдерів, але й до обласних лідерів не потрапило.
Сили оборони названі пріоритетом, але повної суми допомоги немає
У звіті наголошується, що головним пріоритетом громади залишається підтримка Сил оборони України. За шість місяців військовим формуванням передали понад 13,2 млн грн прямих субвенцій.
Для розуміння масштабу це приблизно 2,3% усіх піврічних надходжень громади або 4,1% її власних доходів. Однак називати цей показник повною часткою оборонних видатків було б неправильно. У звіті йдеться лише про прямі субвенції. Допомога могла надаватися через інші програми, закупівлі, матеріальні цінності та соціальну підтримку військовослужбовців.
Поруч у документі зазначені 38 млн грн на міст, 23,8 млн грн компенсації тепловикам і 22 млн грн на академічний ліцей. Це різні за призначенням та джерелами видатки, тому механічно протиставляти їх допомозі військовим некоректно. Водночас проголошений пріоритет потребує консолідованої цифри — скільки загалом запланували на підтримку оборони, скільки фактично використали та яку частину плану виконали.
Раніше «PRO Бердичів» детально розповідав, як під час однієї із сесій депутати одночасно розподіляли кошти між Силами оборони, комунальними підприємствами, дорогами та соціальними проєктами.
Освіта отримала найбільше коштів
На освіту спрямували 309,1 млн грн — 61,9% усіх видатків загального фонду. Це найбільша стаття міського бюджету. Проте звіт не показує, скільки з цієї суми витратили на заробітні плати, харчування, енергоносії, ремонти, обладнання та інші потреби. Тому 309 млн грн не можна називати виключно інвестиціями в розвиток освітньої інфраструктури.
Окремим проєктом стала підготовка академічного ліцею. На капітальний ремонт другого поверху виділили 10 млн грн, ще 12 млн грн передбачили на меблі та навчальне обладнання. Із цієї суми близько 3,5 млн грн мають витратити на парти й стільці, 2 млн грн — на інтерактивне обладнання, 6,5 млн грн — на оснащення профільних кабінетів.
У звіті одночасно зазначається, що академічний ліцей має запрацювати 1 вересня, а основний комплекс ремонтних робіт планують завершити лише в середині осені. Це не обов’язково означає зрив відкриття, однак створює питання: у яких приміщеннях навчатимуться ліцеїсти до завершення ремонту, яку частину обладнання встигнуть поставити та як організують безпечний освітній процес.
Ремонт лікарні триває, але календар змінився
Міська лікарня оновлює реанімаційне та реабілітаційне відділення за участі Естонії, Ірландії, Міністерства охорони здоров’я, Світового банку та UNOPS. Відкриття оновленого реабілітаційного відділення очікують наприкінці осені 2026 року.
Водночас у звіті немає загальної вартості реконструкцій, відсотка технічної готовності, актуального календарного плану, кількості майбутніх місць і даних про кадрове забезпечення. Попередній аналіз «PRO Бердичів» показав, що термін завершення реабілітаційного відділення змістився приблизно на чотири місяці — з початкового орієнтира 1 липня на листопад.
Сам факт продовження реконструкції є позитивним, особливо з огляду на потреби військових і цивільних пацієнтів. Але для повноцінного звіту потрібне пояснення зміни календаря та чіткий показник готовності об’єкта, а не лише формулювання про продовження робіт.
Борг за тепло у звіті одночасно становить 40 і понад 70 мільйонів
Найпомітніша внутрішня суперечність стосується боргів населення перед «Бердичівтеплоенерго». Спочатку в документі зазначено, що на момент завершення опалювального сезону заборгованість становила 73 млн грн, але згодом її вдалося скоротити майже до 40 млн грн. Це означало б зменшення приблизно на 33 млн грн, або на 45%.
Проте вже за кілька абзаців у тому самому розділі знову стверджується, що населення боргує підприємству понад 70 млн грн. Обидві суми не можуть одночасно описувати актуальний стан одного й того самого боргу. Можливо, автори документа змішали різні дати, види заборгованості або просто не виправили стару цифру.
Міський бюджет додатково спрямував 23,8 млн грн на компенсацію різниці між тарифом для населення та фактичною вартістю теплопостачання. Але у звіті немає повного фінансового стану підприємства: собівартості тепла, суми поточних збитків, обсягів втрат у мережах і прогнозу потреби в бюджетній підтримці на наступний сезон.
У сумі гранту для водоканалу знайшлася помилка у тисячу разів
Найсерйозніша арифметична помилка звіту стосується реконструкції водопровідних мереж на вулиці Садовій. У документі написано, що громада отримала від міжнародних партнерів грант у розмірі 568 млн євро, а ще таку саму суму забезпечила як співфінансування.
Якщо читати цю цифру буквально, загальний бюджет проєкту мав би перевищувати 1,1 млрд євро, що абсолютно не відповідає масштабу робіт і фінансовим можливостям Бердичева. В офіційному повідомленні міської ради за 2025 рік ішлося про грант у 568 тисяч євро. Отже, у звіті мера сума, найімовірніше, помилково збільшена у тисячу разів.
Це не просто друкарська помилка у другорядному слові, а неправильне відображення вартості міжнародного проєкту. Офіційний PDF варто виправити або доповнити приміткою, щоб помилкова цифра не поширювалася в наступних документах і публікаціях.
Основний обсяг робіт на Садовій уже виконано, але відновлення дорожнього покриття та частини тротуарів планується лише до кінця року після коригування документації. Тому цей проєкт теж правильніше називати незавершеним, а не повністю реалізованим результатом першого півріччя.
Сонячна станція водоканалу потребує фінансової деталізації
На території «Бердичівводоканалу» працює сонячна електростанція потужністю 180 кВт. Її встановив приватний інвестор без витрат із міського бюджету, а комунальне підприємство безоплатно отримує 15% виробленої електроенергії.
Модель може бути вигідною, але звіт не дає змоги порахувати реальний економічний ефект. Немає даних про кількість уже виробленої електроенергії, грошову економію, строк договору з інвестором, власника обладнання після завершення угоди та умови використання решти 85% електроенергії. Без цих показників можна підтвердити наявність станції, але не її фактичну ефективність для водоканалу.
Міст за 38 мільйонів став найбільшим міським ремонтом
Капітальний ремонт мосту через Гнилоп’ять на вулиці Ринковій оцінюється приблизно у 38 млн грн. Це більш ніж у п’ять разів перевищує весь заявлений на 2026 рік обсяг фінансування поточного ремонту міських доріг, який становить близько 7,5 млн грн.
Таке порівняння не означає, що кошти можна було просто перенести з мосту на дороги. Йдеться про різні типи робіт і різні бюджетні зобов’язання. Воно лише показує, наскільки великий ресурс громада концентрує на одному інфраструктурному об’єкті.
Після демонтажу старих конструкцій на двох опорах виявили оголену арматуру. Через це місто замовило додаткове інструментальне дослідження. Детальніше про перевірку опор та можливий вплив її результатів на ремонт мосту ми повідомляли окремо. Це ще один фактор, який варто враховувати під час оцінювання строків завершення робіт.
Щодо поточного ремонту доріг у звіті названо лише заплановану суму. Не вказано фактично сплачені кошти, перелік завершених вулиць, площу нового покриття, середню вартість квадратного метра та гарантійні строки. Аналогічна ситуація з тротуарами: потреба в ремонті визнається, але конкретної програми з адресами, сумами та строками немає.
Житловий фонд обслуговують точковими ремонтами
МКВЖРЕП №7 обслуговує 229 багатоквартирних будинків із 6009 квартирами. За пів року підприємство відремонтувало шиферні покрівлі на 12 будинках загальною площею 33 квадратні метри, м’які покрівлі на дев’яти будинках площею 213 квадратних метрів та два під’їзди площею 610 квадратних метрів.
Також замінили 133 метри мереж водопостачання, 24 метри тепломереж і 94 метри водовідведення. Наведені цифри підтверджують виконання господарських робіт, однак не показують, наскільки вони відповідають реальній потребі 229 будинків. Для оцінки потрібні кількість отриманих заявок, обсяг накопичених ремонтів, витрачені кошти, середній час реагування на аварії та кількість повторних звернень.
Соціальний розділ містить найбільше конкретних результатів
На 1 липня у Бердичівській громаді перебували на обліку 4458 внутрішньо переміщених осіб. За шість місяців статус ВПО отримали 276 людей, ще 182 особи зняли з обліку.
- із 38 звернень щодо житлових ваучерів для ВПО за 33 ухвалено позитивні рішення, чотирьом заявникам відмовили, розгляд одного звернення призупинили;
- п’ять людей отримали 12,43 млн грн компенсації для придбання житла;
- на місцеві пільги спрямували 11,34 млн грн;
- 51 дитина отримала оздоровлення в таборі «Соколятко» загальною вартістю 917,2 тис. грн;
- шість ветеранів або членів родин загиблих Захисників пройшли професійне навчання, на яке витратили 62 тис. грн;
- до ветеранського простору звернулися 830 людей, на гарячу лінію надійшло 130 звернень;
- послугами Центру психосоціальної підтримки скористалися 2428 людей.
Це один із найкраще деталізованих розділів звіту. Однак і тут переважає кількість звернень, а не підсумковий результат. Наприклад, на санаторно-курортному обліку перебувають 258 людей, але не повідомляється, скільки з них реально отримали путівки.
Окремого пояснення потребує твердження, що послугами Центру надання соціальних послуг скористалися 5707 людей «на загальну суму 49,7 тис. грн». У буквальному перерахунку це менше дев’яти гривень на одну людину. Ймовірно, сума стосується лише окремих платних послуг або в документі пропущено важливе уточнення.
982 публікації ще не є повним показником відкритості
За перше півріччя міська рада провела 11 пленарних засідань, два з яких були позачерговими, та 16 засідань виконавчого комітету. Депутати ухвалили 241 рішення, виконком — 223. Загалом це 464 рішення за шість місяців.
На офіційному сайті опублікували 982 інформаційні матеріали — у середньому понад п’ять публікацій щодня. Та кількість повідомлень сама по собі не вимірює прозорість. Важливо, чи своєчасно з’являються проєкти рішень і фінансові додатки, чи доступні результати поіменних голосувань, договори, кошториси, протоколи громадських обговорень та відповіді на звернення.
Звіт не містить даних про середній час розгляду звернень, виконання доручень, кількість підтриманих громадських пропозицій або частку проєктів рішень, оприлюднених у встановлені строки. Саме такі показники дозволили б оцінити не обсяг інформаційної роботи, а якість взаємодії влади з жителями.
Звіт за півріччя містить липневі події та майбутні плани
Документ названий звітом за перше півріччя, тобто за період із 1 січня до 30 червня 2026 року. Проте до нього включили липневі Дні європейської культури, серпневий стан окремих ремонтів і плани на осінь та кінець року.
Через змішування часових періодів завершені роботи, поточні проєкти та наміри опиняються в одному інформаційному ряду. Читачеві складно зрозуміти, що було фактично зроблено до 30 червня, що виконувалося на момент публікації 27 серпня, а що лише планується.
Подібна проблема помітна і в інших презентаціях міських проєктів. Раніше «PRO Бердичів» аналізував, які інвестиційні проєкти громади вже реалізуються, а які поки залишаються планами.
Яких відповідей немає у звіті Сергія Орлюка
- Якою є загальна сума видатків бюджету та фінансовий залишок за підсумками півріччя?
- Як виконано не лише уточнений піврічний, а й початковий річний бюджет?
- Скільки загалом громада спрямувала на оборону через усі програми та механізми?
- Яка фактична готовність кожного капітального проєкту та скільки коштів уже сплачено підрядникам?
- Які закупівлі дали економію, які договори коригували та через що змінилися строки?
- Якими є реальні втрати води й тепла у мережах, кількість аварій та тривалість відключень?
- Скільки коштує застосунок «СІТІ», хто ним володітиме та коли його відкриють для всіх користувачів?
- Скільки заявок на ремонти житлового фонду залишаються невиконаними?
- Які показники роботи громадського транспорту, укриттів, паркування та поводження з відходами?
Окремий матеріал «PRO Бердичів» уже пояснював, чому цінність застосунку «СІТІ» залежатиме не від кількості кнопок, а від роботи міських служб. У звіті знову перелічено майбутні можливості платформи, але не названо вартості розробки, дати загального запуску та показників, за якими оцінюватиметься її ефективність.
Що показав глибокий аналіз звіту мера Бердичева
Звіт Сергія Орлюка містить значно більше конкретики, ніж звичайна коротка презентація досягнень. Його сильними сторонами є бюджетні показники, перелік інфраструктурних проєктів та докладна статистика соціальної сфери.
Слабке місце документа — відсутність єдиного формату «план, витрати, готовність, результат». Чимало незавершених робіт подаються поруч із уже досягнутими результатами, а окремі важливі показники не мають вартості, строків або критеріїв ефективності.
Особливої уваги потребують дві очевидні розбіжності: 40 або понад 70 млн грн боргу за тепло та 568 млн замість 568 тис. євро гранту НЕФКО. Виправлення цих цифр зробило б офіційний документ точнішим і зменшило ризик подальшого поширення помилкової інформації.
Наявні неточності не доводять, що перелічені роботи не виконувалися. Вони показують інше: за нинішньою структурою звіту жителям складно повністю оцінити співвідношення витрачених коштів і отриманого результату. Наступний звіт громада могла б отримати у вигляді зрозумілої таблиці з початковим планом, фактичним фінансуванням, відсотком готовності, строками та причинами відхилень.
Поширені запитання про звіт міського голови
Скільки грошей надійшло до бюджету Бердичева за пів року?
Загальні надходження становили 573,88 млн грн. Із них 321,09 млн грн були власними доходами громади, 230,76 млн грн — міжбюджетними трансфертами, 22,03 млн грн — доходами спеціального фонду.
Яка галузь отримала найбільше фінансування?
Найбільше коштів спрямували на освіту — 309,07 млн грн, або 61,9% видатків загального фонду.
Скільки Бердичів передав Силам оборони?
У звіті зазначено понад 13,2 млн грн прямих субвенцій сектору безпеки й оборони. Повної суми підтримки через інші програми та механізми документ не містить.
Які цифри у звіті потребують виправлення?
Насамперед це різні дані про борг за тепло — близько 40 млн та понад 70 млн грн. Також у документі зазначено 568 млн євро гранту НЕФКО, тоді як попередні офіційні матеріали містять суму 568 тис. євро.
