Райківська виправна колонія №73 у Бердичівському районі опинилася у центрі уваги після масштабної перевірки місць несвободи у Житомирській області. Результати моніторингу показали: попри окремі позитивні зміни, умови утримання засуджених залишаються далекими від належних стандартів, а частина виявлених фактів прямо вказує на порушення прав людини.
Перевірку здійснили представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно з громадськими організаціями у межах Національного превентивного механізму. Такий формат передбачає незалежний контроль за тим, як держава поводиться з людьми, які перебувають під її повним контролем — у колоніях, ізоляторах, лікарнях чи інтернатах.
Перевірка місць несвободи у Житомирській області: масштаб і об’єкти
Моніторингові візити тривали кілька днів і охопили одразу 11 установ. Йдеться не лише про виправні колонії, а й про підрозділи поліції, медичні частини та соціальні заклади.
- Райківська виправна колонія №73 (Бердичівський район);
- Житомирська виправна колонія №4;
- Бердичівський районний відділ поліції;
- інші районні управління поліції Житомирської області;
- медичні частини при установах виконання покарань;
- психоневрологічні інтернати;
- дитячі будинки-інтернати.
Особливу увагу правозахисники приділили саме тим об’єктам, де люди перебувають тривалий час і повністю залежать від адміністрації. Саме до таких установ належить Райківська колонія Бердичів, яка й отримала найбільше зауважень.
Позитивні зміни: що вдалося покращити у колонії
Попри загальний критичний фон, перевірка показала і певні позитивні зрушення. У Райківській виправній колонії №73 впроваджено систему безготівкових розрахунків для засуджених.
Це означає, що заробітна плата засуджених більше не видається готівкою, а зараховується на банківські картки. Такий підхід відповідає сучасним стандартам фінансової прозорості, зменшує ризики корупції та дозволяє контролювати рух коштів.
Окремо відзначено функціонування системи Custody Records у підрозділах поліції. Вона фіксує всі дії щодо затриманих осіб — від моменту затримання до завершення перебування у відділку. Це суттєво знижує ризики незаконного тиску або прихованих порушень.
Також у поліції перевіряльники відзначили належний стан приміщень для допитів та інтерв’ювання. Це свідчить про поступове впровадження стандартів, які відповідають європейській практиці поводження із затриманими.
Порушення у Райківській колонії №73: деталі, які викликають занепокоєння
Водночас ключові результати перевірки стосуються саме негативних фактів. Райківська колонія Бердичівського району продемонструвала низку проблем, які не можна ігнорувати.
- відсутність укриттів для засуджених, що особливо критично в умовах війни;
- недостатній рівень природного освітлення у приміщеннях;
- погана вентиляція у дисциплінарних ізоляторах;
- температура у житлових приміщеннях на рівні 12–15°C;
- тривалість робочого дня понад 11 годин;
- низький рівень оплати праці — 1750–2500 гривень.
Кожен із цих пунктів окремо вже є проблемою, але в сукупності вони формують системне порушення прав людини. Особливо критичним є температурний режим: перебування у холодних приміщеннях може негативно впливати на здоров’я засуджених.
Не менш важливим є питання тривалості робочого дня. Робота понад 11 годин без належної оплати фактично ставить під сумнів дотримання трудових прав навіть у межах пенітенціарної системи.
Праця засуджених: між зайнятістю і експлуатацією
Тема праці засуджених традиційно залишається однією з найскладніших у системі виконання покарань. З одного боку, робота дозволяє людям підтримувати дисципліну, здобувати навички та отримувати хоча б мінімальний дохід.
З іншого боку, у випадку, коли робочий день перевищує 10–11 годин, а оплата становить кілька тисяч гривень на місяць, виникає питання: чи не переходить така практика межу між трудовою зайнятістю і фактичною експлуатацією.
У випадку з Райківською колонією саме цей аспект став одним із ключових. Правозахисники звернули увагу на дисбаланс між обсягом роботи та оплатою праці, що може свідчити про порушення базових стандартів.
Чому відсутність укриттів — критична проблема
В умовах повномасштабної війни питання безпеки виходить на перший план. Відсутність укриттів у місцях несвободи означає, що засуджені фактично не мають можливості захиститися у разі повітряної тривоги або обстрілу.
Це не лише питання комфорту чи організації, а питання життя і здоров’я. Держава несе повну відповідальність за людей, які перебувають у колоніях, тому забезпечення базових умов безпеки є обов’язковим.
Умови утримання у колонії під Бердичевом: вплив на регіон
Райківська виправна колонія Бердичів є важливою установою для регіону. Вона впливає не лише на систему виконання покарань, а й на загальне сприйняття державних інституцій у громаді.
Ситуація у таких установах часто стає індикатором того, наскільки ефективно працює система в цілому. Якщо у колонії фіксуються системні порушення, це свідчить про глибші проблеми на рівні управління та контролю.
Системні проблеми колоній в Україні: що показала перевірка
Правозахисники наголошують: проблеми, виявлені у Житомирській області, не є унікальними. Вони повторюються у багатьох регіонах України.
- застаріла матеріально-технічна база колоній;
- нестача фінансування;
- проблеми з опаленням та вентиляцією;
- низький рівень оплати праці засуджених;
- недостатній контроль за дотриманням стандартів.
Ці фактори створюють системну кризу, яка не вирішується точковими змінами.
Що буде далі: реакція на перевірку
За результатами моніторингу Уповноважений з прав людини підготує акти реагування. Вони будуть направлені до органів влади та керівництва установ.
Очікується, що це стане підставою для усунення порушень у Райківській колонії та інших закладах. У разі ігнорування можливі дисциплінарні рішення щодо відповідальних осіб.
Висновок: Райківська колонія як сигнал для змін
Райківська колонія під Бердичевом стала показовим прикладом стану системи виконання покарань в Україні. Перевірка продемонструвала: поряд із реформами залишаються серйозні проблеми, які потребують негайного вирішення.
Питання умов утримання засуджених, тривалості робочого дня та безпеки не можуть залишатися другорядними. Від того, як держава реагує на такі сигнали, залежить не лише ситуація у колоніях, а й загальний рівень дотримання прав людини в країні.
