Школи Бердичівського району готують до 1 вересня: що обговорили на Конгресових слуханнях

До початку нового 2026/2027 навчального року залишаються лічені тижні, а для громад Бердичівського району головним питанням стає вже не лише готовність класів прийняти школярів. Умови воєнного часу змінили сам підхід до підготовки шкіл: разом із ремонтами, підручниками та організацією навчання необхідно перевірити укриття, транспорт, харчування, резервне електроживлення та алгоритми дій на випадок повітряної тривоги.

Саме ці питання опинилися у центрі Конгресових слухань, що відбулися 7 серпня на платформі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. До масштабної онлайн-наради долучився начальник Бердичівської районної військової адміністрації Олександр Хомич разом із заступником голови районної ради, керівниками та представниками територіальних громад Бердичівського району.

Для району така розмова з центральною владою має цілком практичне значення. У вересні школам необхідно не просто відкрити двері, а забезпечити дітям і педагогам максимально можливу безпеку в умовах повітряних тривог, можливих атак та перебоїв з електропостачанням.

Представники Бердичівського району долучилися до Конгресових слухань у режимі онлайн

Що обговорювали під час Конгресових слухань 7 серпня

Слухання були присвячені підготовці закладів загальної середньої освіти до нового навчального року та забезпеченню безпечного освітнього процесу. Зі вступним словом до учасників звернувся заступник Керівника Офісу Президента України та голова Президії Конгресу Віктор Микита. Роботу засідання модерувала керівниця Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад Лілія Пашинна.

Серед ключових тем були не лише загальні показники готовності шкіл. Представники центральних органів влади та громад говорили про конкретні речі, від яких залежатиме повсякденне навчання дітей уже з 1 вересня.

У центрі уваги перебували облаштування та готовність захисних споруд, забезпечення громад шкільними автобусами, організація гарячого харчування, наявність резервних і альтернативних джерел електропостачання, а також додаткові заходи безпеки у закладах освіти.

Фактично держава поставила перед регіонами комплексне завдання: школа повинна бути готовою продовжувати освітній процес навіть тоді, коли звичний режим роботи порушують повітряні тривоги або інші надзвичайні обставини.

Готовність шкіл уже давно не вимірюється лише ремонтом класів

Ще кілька років тому традиційна підготовка школи до 1 вересня асоціювалася насамперед із ремонтами кабінетів, фарбуванням коридорів, закупівлею парт та навчальних матеріалів. Після початку повномасштабної війни цей перелік суттєво змінився.

Сьогодні першочерговим питанням стає наявність місця, куди діти й педагоги можуть перейти під час повітряної тривоги. Не менш важливо, скільки людей реально може вмістити укриття, як швидко учні можуть до нього дістатися та чи відповідає воно необхідним умовам.

Для громад це означає необхідність ще до початку навчального року перевірити не паперову, а фактичну готовність кожного закладу. Адже акт про готовність школи сам по собі не допоможе, якщо під час реальної тривоги виникнуть проблеми з евакуацією дітей.

Тема безпеки освіти регулярно залишається серед ключових у новинах освіти Бердичева та району, адже від прийнятих у серпні рішень залежатиме формат роботи шкіл протягом усього навчального року.

Шкільні автобуси теж стали частиною питання безпеки

Окремо під час Конгресових слухань порушувалося питання забезпечення територіальних громад шкільними автобусами.

Для сільських громад Бердичівського району це особливо актуально. Частина дітей щодня добирається на навчання з інших населених пунктів, тому технічний стан транспорту, наявність водіїв та продумані маршрути безпосередньо впливають на доступність освіти.

В умовах війни до звичайної логістики додається питання дій під час повітряної тривоги. Громади повинні мати зрозумілий алгоритм, що робити, якщо сигнал небезпеки застав автобус із дітьми в дорозі.

Серед тем слухань були укриття, шкільні автобуси, харчування та резервне електропостачання

З 1 вересня змінюється масштаб програми шкільного харчування

Важливою частиною підготовки до нового навчального року стала організація харчування школярів. На рівні держави триває підготовка до розширення програми безоплатного гарячого харчування на учнів 1–11 класів, які навчаються очно або у змішаній формі.

Для громад це означає додаткове навантаження на шкільні їдальні. Необхідно оцінити потужність харчоблоків, кількість посадкових місць, кадрове забезпечення, закупівлю продуктів та організацію самого процесу, щоб сотні дітей могли отримувати гаряче харчування без зриву навчального розкладу.

Тема для Бердичева вже не теоретична. Місцева влада раніше розглядала питання організації безоплатного харчування школярів, тому до початку навчального року необхідно перевести ухвалені рішення у практичну площину.

Інформацію про рішення щодо шкільного харчування та роботи освітніх закладів можна також знайти серед публікацій «Про Бердичів» про харчування школярів.

Резервне живлення для школи вже не додаткова опція

Ще одна тема Конгресових слухань — забезпечення закладів освіти резервними та альтернативними джерелами електропостачання.

Досвід попередніх років показав, що масштабні атаки на енергетичну систему можуть призводити до тривалих відключень. Для школи це означає проблеми не лише з освітленням. Від електрики можуть залежати опалення, водопостачання, робота харчоблоку, зв’язок, інтернет та системи оповіщення.

Тому генератори та інші резервні рішення дедалі більше перетворюються з бажаного обладнання на один із базових елементів стійкості закладу освіти.

Окремий блок присвятили прифронтовим громадам

Під час засідання окремо говорили про безпеку здобувачів освіти у територіальних громадах прифронтових регіонів. Там ризики значно вищі, а можливості для традиційного очного навчання часто безпосередньо залежать від безпекової ситуації.

Цей досвід важливий і для відносно тилових регіонів. Житомирщина регулярно перебуває під загрозою російських повітряних атак, тому безпека освітнього процесу не може розглядатися як формальність або проблема виключно областей, розташованих біля лінії фронту.

«Пакунок школяра» у 2026 році становить 5000 гривень

Ще одним питанням Конгресових слухань стала державна ініціатива «Пакунок школяра». Її представив Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.

У 2026 році програма передбачає одноразову виплату 5000 гривень на кожного першокласника. Отримати допомогу може один із батьків або законний представник дитини, яку зараховано до першого класу у 2026/2027 навчальному році.

Кошти мають допомогти родинам придбати речі, необхідні для початку навчання. Для сімей, де одночасно до першого класу йдуть двоє дітей, виплата передбачена на кожного першокласника окремо.

Прийом заяв на «Пакунок школяра» у 2026 році вже стартував. Подати заяву можна через застосунок «Дія» або у визначених випадках через Пенсійний фонд України. Кінцевий термін звернення у цьому навчальному році — 1 листопада.

Що це означає безпосередньо для Бердичівського району

Для Бердичівського району участь у Конгресових слуханнях — це передусім можливість отримати однакове розуміння завдань для всіх громад.

У районі різні за масштабом територіальні громади, різна мережа закладів освіти та різні можливості місцевих бюджетів. В одних громадах першочерговим питанням може бути ремонт укриття, в інших — підвезення дітей, харчоблок або резервне живлення.

Саме тому важливо, щоб перед 1 вересня кожна проблема була не просто внесена до переліку, а мала конкретний план вирішення, відповідальних осіб та строки виконання.

До обговорення долучилися керівники та представники територіальних громад Бердичівського району

Олександр Хомич та громади району мають перевести рішення у практичну площину

Начальник Бердичівської районної військової адміністрації Олександр Хомич долучився до слухань разом із представниками органів місцевого самоврядування району. Наступним кроком після загальнодержавного обговорення має стати практична робота безпосередньо у громадах.

До початку навчального року залишається небагато часу, тому найбільш важливо зараз перевірити реальний стан готовності кожного закладу. Особливо це стосується питань, від яких безпосередньо залежить життя і здоров’я дітей.

Формально підписаний документ про готовність школи не повинен підміняти фактичну безпеку. Батькам важливо знати, де перебуватиме їхня дитина під час тривоги, чи вистачає місця в укритті, як організовано підвезення та харчування і що робитиме заклад у разі тривалого відключення електроенергії.

До 1 вересня головний іспит складають не діти, а дорослі

Новий навчальний рік традиційно асоціюється з першими дзвониками, новими підручниками та зустрічами однокласників. Але у 2026 році за цим святковим фасадом стоїть величезний обсяг роботи, яку до приходу дітей повинні виконати дорослі.

Держава має забезпечити зрозумілі правила та фінансові механізми. Область і район — координувати роботу. Громади — забезпечити практичне виконання. Керівники закладів освіти — перевірити готовність шкіл до реальних, а не умовних надзвичайних ситуацій.

І саме цей ланцюг відповідальності визначить, наскільки безпечним стане навчальний рік для дітей Бердичева та всього Бердичівського району.

До 1 вересня залишається все менше часу. Тому головний результат Конгресових слухань має вимірюватися не кількістю проведених онлайн-нарад, а готовими укриттями, справними автобусами, організованим харчуванням, резервним живленням та зрозумілими алгоритмами безпеки у кожній школі.