Перший день нового навчального року для 8-річної Олександри Мельниченко з Бердичева був водночас святковим і особливо щемливим. Дівчинка, як і тисячі школярів, 1 вересня вирушила до свого ліцею. Поруч із нею була мама Ольга та поліцейські, які прийшли підтримати родину свого загиблого колеги — захисника України Артура Мельниченка.
Батько Олександри багато років служив у поліції Бердичева, а згодом став військовослужбовцем та командиром взводу 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. Восени 2024 року під час виконання бойового завдання зв’язок із ним обірвався.
Артур Мельниченко понад 14 років служив у поліції Бердичева
Історія родини Мельниченків добре знайома правоохоронцям Бердичівщини. Артур Мельниченко присвятив службі у поліції понад 14 років. Він мав звання капітана поліції та працював старшим спеціалістом-криміналістом слідчого відділення.
Колеги пам’ятають його як відповідального, принципового та розважливого правоохоронця, на якого можна було покластися у складних ситуаціях. За роки служби він став частиною колективу Бердичівського районного відділу поліції.
Водночас Артур прагнув пов’язати своє життя і з військовою справою. У 2021 році він вступив до Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, продовжуючи професійно готуватися до служби.
У 2024 році бердичівлянин долучився до 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. Там Артур Мельниченко став командиром взводу, а серед військових побратимів отримав бойове псевдо «Експерт».
Дев’ять місяців родина чекала на повернення Артура
У жовтні 2024 року військовослужбовець вирушив на бойове завдання. Після цього зв’язок із групою обірвався. Для родини розпочався надзвичайно важкий період очікування та невідомості.
Упродовж дев’яти місяців рідні продовжували чекати на Артура та сподівалися отримати добру звістку. Згодом результати дослідження ДНК вказали на загибель військовослужбовця. Повторна експертиза підтвердила цей висновок.
9 вересня 2025 року Бердичів попрощався з Артуром Мельниченком. Захисника України провели в останню путь рідні, побратими, колеги, друзі та жителі міста.
На сайті «Про Бердичів» регулярно розповідаємо про полеглих Героїв Бердичівщини, зберігаючи історії земляків, які віддали життя за Україну.
На перше вересня донька Героя не залишилася без підтримки
Минув час, але колишні колеги Артура Мельниченка продовжують підтримувати його родину. Особливим став День знань 1 вересня 2026 року.
Олександрі Мельниченко лише вісім років. Цього ранку вона мала йти на свято до ліцею. У такий день кожній дитині хочеться бачити поруч найближчих людей. Тата Олександри вже немає, однак його колеги вирішили підтримати дівчинку та її маму.
Разом з Ольгою та Олександрою до навчального закладу прийшли інспектори «Служби освітньої безпеки». Правоохоронці провели школярку на День знань та дали зрозуміти родині загиблого колеги, що вона не залишилася сам на сам зі своїм болем.
Замінити дитині батька неможливо. Проте увага людей, які служили з ним пліч-о-пліч, може стати важливим нагадуванням про те, що подвиг її тата пам’ятають, а його родина залишається частиною великої поліцейської спільноти.
Правоохоронці наголосили, що й надалі підтримуватимуть Ольгу та маленьку Олександру і намагатимуться бути поруч у ті моменти, коли родині буде потрібна допомога.
Пам’ять про захисників живе у їхніх дітях
Історія Олександри — одна з тих, які нагадують про справжню ціну звичайного першовересневого ранку в Україні. Можливість дітям іти до школи, навчатися, зустрічатися з друзями та будувати плани на майбутнє сьогодні існує завдяки українським військовим.
Саме тому підтримка родин загиблих захисників має залишатися не разовою акцією до пам’ятної дати, а постійною справою громади, державних установ, колишніх колег та всіх небайдужих.
Більше матеріалів про День знань у Бердичеві, життя міста та роботу поліції Бердичева читайте на сайті «Про Бердичів».
Світла і вічна пам’ять Артуру Мельниченку та всім захисникам і захисницям України, які віддали життя за свободу нашої держави.
