У Бердичеві готують юридичне та організаційне повернення Артема Азізова на посаду першого заступника міського голови. На розгляд депутатів планують винести два взаємопов’язані проєкти рішень: відновити скорочену штатну одиницю та включити поновленого посадовця до складу виконавчого комітету. Формально міська рада виконує постанову апеляційного суду, однак політично це означає повернення до команди Сергія Орлюка людини, конфлікт із якою триває вже кілька років.
Головна інтрига полягає не лише в тому, чи знайдеться у сесійній залі достатньо голосів. Не менш важливо, як працюватимуть разом міський голова Сергій Орлюк і його поновлений перший заступник, які повноваження отримає Артем Азізов та що станеться, якщо депутати відмовляться змінювати структуру Бердичівської міської ради.
Які рішення готують у Бердичівській міській раді
Перший проєкт передбачає внесення змін до рішення Бердичівської міської ради від 18 березня 2021 року №165, яким затверджено структуру та загальну чисельність апарату ради і її виконавчих органів.
У структурі апарату Бердичівської міської ради та виконавчого комітету планують знову передбачити одну штатну одиницю першого заступника міського голови. Відповідно, загальна чисельність працівників збільшиться на одну особу, а штатний розпис мають привести у відповідність до нового рішення.
Документ прямо пояснює причину такого кроку — необхідність виконати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2026 року у справі №240/24354/25. Цією постановою Артема Азізова поновлено на посаді першого заступника Бердичівського міського голови.
Другий проєкт стосується виконавчого комітету. Його чисельність пропонують збільшити до 14 осіб, а Артема Азізова включити до персонального складу виконкому як першого заступника міського голови.
- у структурі міської ради відновлюється посада першого заступника;
- загальна штатна чисельність збільшується на одну одиницю;
- Азізова включають до виконавчого комітету;
- зміни проводяться для виконання постанови апеляційного суду;
- якщо Верховний Суд змінить результат справи, структуру ради переглянуть повторно.
Отже, йдеться не про символічне голосування. Депутати мають усунути фактичну суперечність: суд поновив посадовця, але посади, на яку його поновлено, у чинній структурі вже немає.
Азізов уже поновлений, але посади у штаті немає
Юридичне повернення Артема Азізова розпочалося ще до проведення сесії. 7 серпня Сергій Орлюк видав розпорядження №100/05-02 про виконання постанови апеляційного суду. Поновлений перший заступник також отримав доступ до службового кабінету.
Однак міський голова не може одноосібно змінити затверджену депутатами структуру та збільшити штатну чисельність. Саме тому виникла незвична конструкція: Азізов поновлений розпорядженням, але відповідної штатної одиниці у структурі міської ради немає.
Сергій Орлюк фактично описував це як поновлення «поза штатом». Конкретні обов’язки та повноваження першого заступника мають визначити після остаточного організаційного оформлення посади. Раніше «Про Бердичів» детально аналізував постанову апеляційного суду та можливі наслідки повернення посадовця.
Як союз Орлюка та Азізова перетворився на відкриту боротьбу
Історія відносин Сергія Орлюка та Артема Азізова починалася не з конфлікту. У грудні 2020 року новообраний міський голова сам запропонував депутатам кандидатуру Азізова на посаду першого заступника. Рада підтримала це кадрове рішення, а Азізов став одним із ключових членів нової управлінської команди.
На початку каденції перший заступник відповідав за значний блок економічних, комунальних та інфраструктурних питань. Він брав участь у роботі виконавчого комітету, комісій, комунальних підприємств і був одним із найбільш публічних представників міської влади.
Переломним етапом стала так звана паливна справа. Після початку повномасштабної війни Бердичівська громада отримала пальне з державного резерву. У 2022 році правоохоронці заявили про можливе нецільове використання частини дизельного пального. Фігурантами кримінального провадження стали кілька посадовців, серед яких Артем Азізов.
Кримінальна справа №274/161/23 і надалі розглядається судом. Вироку, який набрав законної сили, немає, тому стосовно всіх обвинувачених діє презумпція невинуватості. Поновлення Азізова на посаді також не є виправданням у паливній справі — це різні провадження з різними предметами судового розгляду.
У публічну площину конфлікт між першим заступником і міським головою вийшов навесні 2023 року. Під час засідання виконавчого комітету Азізов відкрито критикував порядок підготовки документів, відсутність окремих проєктів рішень у паперовому вигляді та проведення засідання у пізній час.
Він наголошував, що не готовий голосувати за документи, яких не бачив, і вимагав занести його зауваження до протоколу. Цей виступ став одним із перших публічних свідчень того, що між двома посадовцями вже немає колишньої довіри.
Згодом робочі відносини дедалі більше нагадували політичне протистояння. Азізова почали виводити зі складу окремих комісій, частина документів проходила без його погодження, а повноваження поступово звужувалися. Сам посадовець називав це професійною ізоляцією та заявляв про мобінг. Сергій Орлюк із такими звинуваченнями не погоджувався.
У лютому 2024 року Азізов звернувся до суду. У своїй заяві він описував усунення від виконання обов’язків, нерівні умови оплати праці, відсутність преміювання та ізоляцію від робочих процесів. Адміністративні суди не відкрили провадження у запропонованому ним форматі. Пізніше Азізов заявляв про звернення до Європейського суду з прав людини, однак це залишається позицією самого посадовця, а не встановленим фактом переслідування.
Скорочення посади та численні спроби звільнення
11 червня 2024 року Бердичівська міська рада ухвалила рішення №1412 та виключила посаду першого заступника зі структури виконавчих органів. За скорочення проголосував 21 депутат, шестеро були проти, один утримався.
Офіційним обґрунтуванням називали оптимізацію управління та економію понад мільйона гривень на рік. Сергій Орлюк заявляв, що здатний організувати роботу виконавчих органів із трьома заступниками.
Критики рішення вважали, що справжньою причиною став особистий конфлікт Орлюка з Азізовим. Проте законність самого структурного рішення згодом була підтверджена судами. 6 лютого 2025 року Житомирський окружний адміністративний суд відмовив у його скасуванні, а 26 серпня 2025 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив цей висновок без змін.
Водночас скорочення штатної одиниці не означало автоматичного звільнення працівника. Роботодавець мав дотриматися визначеної законом процедури, завчасно попередити посадовця та запропонувати наявні вакансії, які відповідали його кваліфікації.
Через відпустки, тимчасову непрацездатність, процедурні суперечки та відсутність достатньої кількості голосів процес затягнувся більше ніж на рік. За підрахунками місцевих медіа, питання про звільнення Азізова виносили на голосування дев’ять разів.
У квітні 2025 року одна з таких спроб завершилася провалом. За звільнення проголосували лише сім депутатів, один був проти, а дванадцять утрималися. Це показало, що навіть серед депутатів, які підтримали скорочення посади, не було стабільної більшості за негайне припинення повноважень першого заступника.
Крапку депутати спробували поставити 30 вересня 2025 року, коли обов’язки міського голови виконував секретар ради Богдан Коляда. Під час першого голосування рішення підтримали 19 депутатів, однак через процедурні сумніви його поставили на голосування повторно. Після повторного розгляду звільнення підтримали вже 22 депутати.
Того ж дня міська рада погодила ще одну посаду заступника міського голови. Азізов називав це підтвердженням того, що скорочення його посади не було звичайною економією, і згодом використав кадрові рішення міської ради у своїй судовій аргументації.
Чому законне скорочення не врятувало звільнення
На перший погляд виникає юридична суперечність: один суд визнав законним скорочення посади, а інший поновив Азізова на цій самій посаді. Насправді суди розглядали різні питання.
- У справі №240/16098/24 перевірялася законність рішення Бердичівської міської ради про зміну структури та виключення штатної одиниці.
- У справі №240/24354/25 оцінювалося індивідуальне звільнення Азізова, дотримання процедури та виконання роботодавцем трудових гарантій.
Тобто міська рада могла законно скоротити посаду, але припуститися порушень під час звільнення конкретного працівника. Азізов, зокрема, наполягав, що йому не запропонували всі рівнозначні вакансії, хоча у структурі залишалися посади заступників міського голови та керівні посади у виконавчих органах.
2 квітня 2026 року Житомирський окружний адміністративний суд відмовив Азізову в задоволенні позову. Суд першої інстанції вважав процедуру звільнення дотриманою. Проте 6 серпня Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення та поновив позивача на посаді.
Саме тому в новому проєкті рішення міська рада окремо підкреслює: відновлення штатної одиниці не означає скасування, перегляду чи визнання неправомірним рішення №1412 про її скорочення. Така юридична конструкція дозволяє виконати постанову про поновлення і водночас продовжувати захищати попередню позицію ради.
Чому проєкт рішення написаний настільки обережно
Текст проєкту є не лише кадровим, а й юридично захисним. У ньому декілька разів зазначено, що зміни проводяться виключно для організаційного забезпечення виконання постанови апеляційного суду.
Окремо зафіксовано, що міська рада оскаржує постанову до Верховного Суду. Якщо касаційний суд скасує або змінить рішення апеляції, відповідальний структурний підрозділ повинен невідкладно підготувати новий проєкт про приведення структури у відповідність до результатів касаційного перегляду.
Для депутатів це створює політичний компроміс. Голосування «за» можна пояснити не підтримкою Азізова і не визнанням помилковості рішень 2024–2025 років, а виконанням обов’язкової судової постанови.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов’язковим до виконання. Статті 370 і 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають обов’язковість рішень, які набрали законної сили, та негайне виконання постанов про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Саме подання касаційної скарги не зупиняє виконання постанови. Для цього Верховний Суд має ухвалити окреме процесуальне рішення. У наданих проєктах не зазначено, що виконання постанови вже зупинене, тому міська влада виходить із необхідності виконати її зараз.
Чи підтримають депутати повернення Артема Азізова
Очікувати одностайного голосування не варто. Значна частина нинішнього депутатського корпусу вже підтримувала скорочення посади та остаточне звільнення Азізова. Додатковими політичними подразниками залишаються його тривалий конфлікт із міським головою, публічна критика виконавчих органів та незавершена паливна справа.
Водночас відкрита відмова виконувати постанову апеляційного суду створює для міської ради значно більше ризиків, ніж голосування за підготовлені рішення.
| Що спонукає голосувати «за» | Що може спонукати голосувати «проти» |
|---|---|
| Обов’язковість постанови апеляційного суду | Попередня підтримка скорочення посади |
| Ризик нових судових та бюджетних витрат | Особистий і політичний конфлікт сторін |
| Збереження рішення №1412 у тексті проєкту | Бажання дочекатися Верховного Суду |
| Можливість повторно змінити структуру після касації | Небажання повертати Азізову управлінський вплив |
Найімовірнішим виглядає ухвалення обох рішень ситуативною та, можливо, мінімально необхідною більшістю. Документи спеціально сформульовані так, щоб депутати могли відокремити особисте ставлення до Азізова від юридичного обов’язку міської ради.
Обидва проєкти взаємопов’язані. Якщо депутати відновлять посаду, але не включать першого заступника до виконкому, виникне нова організаційна невідповідність. Закон України «Про місцеве самоврядування» відносить заступників міського голови до складу виконавчого комітету, персональний склад якого затверджує рада.
Що зміниться після позитивного голосування
Якщо депутати підтримають рішення, штатну одиницю буде формально відновлено. Азізов перестане бути поновленим «поза штатом» і отримає повний посадовий статус. Його також включать до виконавчого комітету, чисельність якого збільшиться до 14 осіб.
Наступним складним питанням стане розподіл повноважень. Сергію Орлюку доведеться визначити, за які напрями відповідатиме перший заступник, затвердити посадові обов’язки, забезпечити робоче місце та доступ до необхідних документів.
До початку конфлікту Азізов займався питаннями економіки, комунальної сфери, управління майном, роботи підприємств та реалізації інфраструктурних проєктів. Повернення йому такого ж управлінського блоку означатиме часткове відновлення колишнього впливу.
Міський голова може обрати й інший варіант — залишити за першим заступником обмежене коло питань або доручати йому окремі завдання. Однак суто формальне поновлення без реальних функцій може стати підставою для нового трудового спору.
Посадовець повинен отримати не лише назву посади та заробітну плату, а й реальну можливість виконувати передбачену роботу. Інакше Азізов зможе стверджувати, що постанова апеляційного суду виконана лише на папері.
Що буде, якщо депутати не підтримають проєкти
Відмова депутатів не скасує постанову апеляційного суду та не припинить дію розпорядження Сергія Орлюка від 7 серпня. Азізов залишатиметься поновленим, а Бердичівська міська рада — зобов’язаною забезпечити реальне виконання судового рішення.
У такому випадку міській владі доведеться повторно виносити проєкти на сесію або шукати інший законний механізм. Азізов зможе оскаржувати формальне чи неповне виконання постанови та звертатися до органів примусового виконання.
- питання доведеться повторно розглядати на сесії;
- можуть виникнути нові судові провадження;
- може постати питання додаткових виплат із бюджету;
- виконанням постанови можуть зайнятися державні виконавці;
- політичний конфлікт у міській раді лише посилиться.
Водночас голос конкретного депутата «проти» сам собою не означає автоматичної кримінальної відповідальності. Для відповідальності за умисне невиконання судового рішення необхідно встановити конкретні повноваження посадової особи, її обов’язок діяти, умисел та інші обставини.
Проте для посадовців, які безпосередньо відповідають за виконання постанови, тривале свідоме блокування створюватиме реальний правовий ризик. Фінансові наслідки при цьому нестиме бюджет громади. Нові судові витрати, виконавчі збори або компенсації оплачуватимуться коштом платників податків.
Що може вирішити Верховний Суд
Навіть позитивне голосування депутатів не поставить остаточну крапку в історії. Бердичівська міська рада продовжує касаційне оскарження постанови від 6 серпня 2026 року.
Верховний Суд може залишити постанову апеляції без змін, скасувати її та залишити в силі рішення суду першої інстанції, частково змінити судові висновки або направити справу на новий розгляд.
Якщо постанову про поновлення скасують, у міської ради з’являться підстави знову переглянути структуру та скоротити відновлену штатну одиницю. Саме такий механізм уже закладено в підготовленому проєкті.
Якщо ж Верховний Суд підтримає апеляцію, Азізов остаточно збереже посаду, а міській раді доведеться припинити спроби пояснювати його повернення тимчасовим виконанням постанови.
Повернення Азізова змінить розстановку сил у міській владі
Повернення Артема Азізова здатне вплинути не лише на роботу виконавчого комітету. Воно може змінити внутрішню політичну конфігурацію Бердичівської міської ради наприкінці каденції.
Азізов тривалий час залишався одним із найбільш публічних критиків управлінських рішень Сергія Орлюка. Тепер він знову отримає доступ до проєктів рішень, службових документів та процесу підготовки рішень виконкому.
Якщо конфлікт продовжиться, засідання виконавчого комітету можуть знову перетворитися на майданчик для відкритих суперечок. Якщо сторонам вдасться перейти хоча б до професійного співіснування, міська влада зможе уникнути подальшого управлінського паралічу.
Повернення Артема Азізова не схоже на відновлення колишньої команди. Це вимушене співіснування, продиктоване судовим рішенням. Сергій Орлюк підписав розпорядження про поновлення, але міська рада продовжує касаційне оскарження. У самому проєкті депутати заздалегідь залишають можливість знову змінити структуру після рішення Верховного Суду.
Для Азізова повернення є важливою юридичною та політичною перемогою, але не завершенням боротьби. Йому ще потрібно отримати реальні повноваження та працювати в умовах очевидного конфлікту з керівником міста.
Для Сергія Орлюка це випробування здатності розділити особисте протистояння та інституційний обов’язок. Для депутатів — вибір між власними попередніми рішеннями і необхідністю виконати постанову суду, яку поки що ніхто не скасував.
Майбутнє голосування покаже більше, ніж ставлення депутатів до одного посадовця. Воно продемонструє, чи здатна Бердичівська міська рада виконувати неприємні для себе судові рішення та зберігати керованість міста попри багаторічний внутрішній конфлікт. Якщо голосів не вистачить, протистояння не завершиться — воно перейде у нову фазу із повторними сесіями, виконавчими провадженнями, можливими бюджетними витратами та черговими судовими позовами.
Стежити за розвитком історії можна у тематичних розділах сайту Артем Азізов, Сергій Орлюк, судові справи Бердичева та політика Бердичева.
