Під час чергової сесії Бердичівської міської ради, що відбулася 9 червня, депутати підтримали рішення про створення наглядової ради Комунального некомерційного підприємства «Бердичівська міська лікарня». Разом із самим органом затверджено положення про його діяльність та персональний склад.
Створення наглядових рад у комунальних медичних закладах передбачене чинним законодавством України і має на меті зробити управління лікарнями більш відкритим, ефективним та підзвітним громаді. Проте саме персональний склад новоствореної ради у Бердичеві вже викликає чимало запитань.
Відповідно до рішення міської ради, до наглядової ради увійшли дев’ять осіб. Це представники міської влади, депутатського корпусу та громадськості.
Хто увійшов до складу наглядової ради
- Олена Петрівська — заступник міського голови;
- Богдан Коляда — секретар Бердичівської міської ради;
- Ірина Піскун — депутат Бердичівської міської ради;
- Анна Липецька — депутат Бердичівської міської ради;
- Олег Пишняк — директор ТОВ «Тисса»;
- Марина Левченко — бухгалтер ТОВ «М’ясовита»;
- Марина Козловська — генеральний директор ТОВ «Дрім Джоб Віп Ворк Сервіс»;
- Юлія Ульченко — помічник-консультант депутата Бердичівської міської ради;
- Олексій Тростянський — фізична особа-підприємець.
Саме цей список став предметом обговорення ще до початку роботи нового органу. Формально до ради включили представників громадськості, однак фактично значна частина її членів має безпосередній стосунок до місцевої влади або політичного життя міста.
Чи буде наглядова рада незалежною
Якщо уважно проаналізувати затверджений склад, можна побачити, що майже половина членів наглядової ради є чинними посадовими особами або депутатами Бердичівської міської ради.
Олена Петрівська працює заступником міського голови. Богдан Коляда є секретарем міської ради та депутатом. Ірина Піскун і Анна Липецька також представляють депутатський корпус. Крім того, Юлія Ульченко офіційно працює помічником-консультантом депутата міської ради.
Таким чином щонайменше п’ятеро із дев’яти членів новоствореної наглядової ради прямо або опосередковано пов’язані з чинною місцевою владою. Закон цього не забороняє, однак саме наглядова рада повинна здійснювати незалежний контроль за діяльністю комунального підприємства, тому питання її реальної незалежності вже зараз виглядає цілком логічним.
Не менш цікавою є і частина так званих представників громадськості. Більшість із них є керівниками або працівниками місцевих підприємств, та мають серйозні політичні амбіції, займаючи керівні посади у місцевих партійних осередках, а одна із представниць працює помічником депутата.
При цьому серед членів ради немає представників пацієнтських організацій, громадських медичних об’єднань, благодійних фондів чи незалежних експертів у сфері охорони здоров’я.
Саме тому частина жителів громади вже ставить питання, чи стане новий орган реально незалежним майданчиком для контролю за діяльністю лікарні, чи залишиться ще одним дорадчим органом, який переважно підтримуватиме рішення засновника.
Які повноваження матиме нова наглядова рада
Відповідно до затвердженого положення, наглядова рада покликана представляти інтереси власника та громади, контролювати діяльність керівництва лікарні, аналізувати фінансові показники, брати участь у формуванні стратегії розвитку закладу та стежити за дотриманням принципів прозорості й ефективності.
На практиці саме такі органи повинні стати додатковим механізмом громадського контролю за роботою комунальних лікарень. Водночас ефективність будь-якої наглядової ради визначається не кількістю проведених засідань, а готовністю її членів відкрито реагувати на проблеми медичного закладу та відстоювати інтереси пацієнтів.
Для Бердичева це питання особливо актуальне. Останніми роками міська лікарня переживає непростий період реформування медичної галузі, зміни фінансування та боротьби за контракти з Національною службою здоров’я України. Саме тому громада очікує від нового органу не формальної роботи, а реальних результатів.
Громада чекатиме не протоколів, а результатів
Бердичівська міська лікарня залишається одним із найбільших комунальних підприємств громади, а її діяльність безпосередньо впливає на десятки тисяч жителів міста та району. Саме тому будь-які рішення щодо її управління автоматично стають предметом суспільного інтересу.
Відтепер саме наглядова рада повинна демонструвати відкритість своєї роботи. Це означає регулярні засідання, публічне оприлюднення прийнятих рішень, аналіз проблем лікарні та контроль за виконанням стратегічних завдань. Лише за таких умов її створення справді відповідатиме головній меті — посиленню громадського контролю.
Якщо ж діяльність нового органу обмежиться формальним погодженням уже підготовлених рішень, без публічних дискусій та незалежної позиції, то очікуваного ефекту від його створення громада навряд чи відчує.
Саме перші місяці роботи наглядової ради покажуть, чи стане вона незалежним інструментом контролю за діяльністю лікарні, чи залишиться лише ще одним органом при комунальному підприємстві.
Поки що рішення міської ради лише відкриває новий етап в управлінні найбільшим медичним закладом Бердичева. А оцінювати його ефективність жителі громади будуть уже не за прізвищами у складі ради, а за конкретними результатами її роботи.
