Молодіжні проєкти, грантові можливості та збереження історичних пам’яток стали головними темами засідання Координаційної ради у Бердичеві. Учасники зустрічі підбили підсумки роботи за перше півріччя 2026 року та визначили подальші напрями утвердження української національної й громадянської ідентичності.
Засідання відбулося у виконавчому комітеті Бердичівської міської ради під головуванням заступниці міського голови Олени Петрівської. До обговорення долучилися представники молодіжної, культурної та пам’яткоохоронної сфер.
Окрему увагу приділили участі бердичівської молоді у регіональних ініціативах, залученню грантів та історико-культурному потенціалу кляштора Босих Кармелітів. Також говорили про захист пам’яток громади в умовах воєнного стану.
Що обговорили на засіданні у Бердичеві
Робота Координаційної ради охоплює одразу кілька сфер. Йдеться про молодіжну політику, освіту, культуру, історичну пам’ять, громадянську активність і національно-патріотичне виховання.
Під час чергового засідання учасники розглянули чотири основні напрями:
- виконання заходів Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності до 2030 року;
- участь молоді Бердичева у Регіональному молодіжному конгресі Житомирщини;
- використання грантових програм для розвитку культурних, освітніх і молодіжних ініціатив;
- збереження історичних об’єктів та архітектурного обличчя Бердичева під час війни.
Ці теми тісно пов’язані між собою. Молодіжні ідеї потребують організаційної та фінансової підтримки. Гранти можуть стати джерелом ресурсів для їх реалізації. А історична спадщина Бердичева дає основу для культурних, освітніх і туристичних проєктів.
У громаді підбили підсумки першого півріччя
Про виконання заходів стратегії доповіла начальниця відділу молоді та спорту Бердичівської міської ради Світлана Михальченко. Вона представила результати роботи за перші шість місяців 2026 року.
За словами посадовиці, у Бердичівській громаді спостерігається позитивна динаміка залучення жителів до просвітницьких та національно-патріотичних заходів. Їхня мета — поглиблення знань про Україну, формування громадянської відповідальності та розуміння ролі кожної людини у житті держави.
Водночас оцінювати таку роботу варто не лише за кількістю проведених подій. Важливо розуміти, скільки людей вони охопили, чи долучилася молодь та які ініціативи виникли після зустрічей, навчань і дискусій.
Публічна інформація про засідання не містить докладної статистики щодо кількості проведених заходів та їхніх учасників. Такі показники допомогли б бердичівлянам повніше оцінити результати першого півріччя та порівняти їх із попередніми періодами.
Раніше PRO Бердичів уже розповідав про участь громади в обласному заході щодо української ідентичності. Тоді представники Житомирщини обговорювали роль місцевого самоврядування, мови, культури та історичної пам’яті.
Молодь Бердичева долучається до регіонального конгресу
Одним із центральних питань стала участь бердичівської молоді в обласних ініціативах. Членкиня Регіонального молодіжного конгресу Житомирщини Анастасія Поліщук розповіла про перше засідання цього майданчика та поділилася отриманим досвідом.
Конгрес має об’єднати активних молодих людей із різних громад області. Його учасники можуть обмінюватися практиками, обговорювати спільні проблеми та представляти пропозиції на регіональному рівні.
Для Бердичева це можливість долучатися до масштабніших молодіжних проєктів. Представники міста можуть презентувати місцеві ідеї, знаходити партнерів та переймати досвід інших громад Житомирщини.
Проте участь у конгресі матиме практичну користь лише за умови постійного зв’язку з молоддю міста. Інформація про обласні програми, конкурси, навчання та гранти повинна своєчасно надходити до потенційних учасників.
Після засідань конгресу доцільно проводити відкриті зустрічі у Бердичеві. Молоді люди могли б дізнаватися про ухвалені рішення, подавати власні пропозиції та формувати команди для участі у нових проєктах.
Грантові можливості для молоді Бердичева
Окремий блок засідання присвятили пошуку додаткових ресурсів. Про досвід роботи з грантовими можливостями доповіла директорка Публічної бібліотеки з філіями Бердичівської територіальної громади Тетяна Кущук.
Грантове фінансування може допомогти втілювати проєкти, на які не вистачає коштів місцевого бюджету. Це можуть бути культурні заходи, освітні курси, молодіжні простори, цифрові архіви, туристичні маршрути та краєзнавчі ініціативи.
Сучасна бібліотека у цьому процесі може виконувати значно ширшу роль, ніж традиційна видача книжок. Вона здатна стати відкритим майданчиком для навчання, консультацій, пошуку партнерів і підготовки проєктних заявок.
У Бердичеві є активні освітяни, волонтери, громадські організації та представники творчого середовища. Проте навіть перспективна ідея не завжди переходить до реалізації. Авторам часто бракує навичок складання бюджету, опису проблеми та підготовки необхідних документів.
Корисним кроком могло б стати проведення коротких навчальних курсів із написання грантових заявок. Потенційним учасникам варто пояснювати, як визначати мету проєкту, планувати витрати, формувати команду та звітувати про використані кошти.
Ще одним практичним рішенням може стати створення відкритого переліку актуальних грантів. Його потрібно регулярно оновлювати та поширювати через бібліотечну мережу, навчальні заклади, міські інформаційні ресурси й місцеві медіа.
Головним показником ефективності цієї роботи мають бути не лише проведені консультації. Значення матимуть подані заявки, отримане фінансування та проєкти, які реально запрацюють у Бердичеві.
Більше матеріалів про навчання та молодіжні ініціативи можна знайти у розділі «Освіта» на сайті PRO Бердичів.
Кляштор Босих Кармелітів залишається символом міста
Другу важливу частину засідання присвятили історико-культурній спадщині. Начальник відділу охорони культурної спадщини Бердичівської міської ради Анатолій Горобчук розповів про участь у регіональному форумі «Спадщина незалежності. Житомирщина».
Під час обговорення окремо зупинилися на туристичному й історико-культурному потенціалі кляштора Босих Кармелітів. Це одна з найвідоміших архітектурних пам’яток Бердичева та важлива частина впізнаваного образу міста.
Комплекс приваблює паломників, туристів, істориків і дослідників. Водночас його значення не можна вимірювати лише кількістю відвідувачів. Кляштор є частиною міської пам’яті та свідченням багатошарової історії Бердичева.
Розвиток туристичного потенціалу повинен відбуватися паралельно зі збереженням автентичності пам’ятки. Будь-які роботи на історичному об’єкті потребують професійного обґрунтування, погоджень та дотримання пам’яткоохоронних вимог.
Пам’ятки Бердичева потребують захисту під час війни
Воєнний стан створює додаткові ризики для культурної спадщини. Загрозою є не лише можливе пошкодження внаслідок російських атак. На стан історичних будівель впливають пожежі, погодні умови, відсутність своєчасного ремонту та обмежені можливості фінансування.
Громада має розуміти, які пам’ятки потребують першочергової уваги. Для цього необхідні актуальний перелік об’єктів, оцінка їхнього технічного стану та визначення найбільш серйозних ризиків.
Важливим напрямом є цифрове збереження інформації. Фотофіксація, креслення, паспорти об’єктів та історичні довідки повинні мати електронні й резервні копії. У разі пошкодження ці матеріали можуть знадобитися для відновлення.
Цифровізація також відкриває можливості для популяризації історії Бердичева. На основі зібраної інформації можна створювати віртуальні виставки, інтерактивні карти, туристичні маршрути та навчальні матеріали.
Водночас увага не повинна зосереджуватися лише на кляшторі. У Бердичеві залишаються інші історичні будівлі, меморіальні місця й архітектурні елементи. Вони також потребують обліку, догляду та зрозумілої програми збереження.
Новини про культурне життя та історію міста зібрані у розділі «Культура» на сайті PRO Бердичів.
Історію Бердичева можна зробити цікавою для молоді
Одним із перспективних напрямів може стати поєднання молодіжної, грантової та пам’яткоохоронної роботи. Молоді бердичівляни можуть долучатися до створення сучасного контенту про історію міста.
Це можуть бути подкасти, короткі документальні відео, аудіогіди, інтерактивні карти та цифрові виставки. Молодь отримає практичний досвід, а громада — нові інструменти популяризації своєї спадщини.
Окремим проєктом може стати збір усних спогадів старших бердичівлян. Розповіді про міські вулиці, підприємства, навчальні заклади та повсякденне життя є важливою частиною локальної пам’яті.
За належної організації такі матеріали можуть стати основою для виставок, книжок, екскурсій та освітніх програм. Для їх реалізації можна залучати грантові кошти, досвід бібліотек і допомогу місцевих краєзнавців.
Що має відбутися після засідання
Зустріч Координаційної ради дозволила окреслити основні напрями роботи. Наступним кроком має стати перетворення обговорених питань на конкретні завдання з відповідальними виконавцями та визначеними строками.
Для молодіжного напряму результатом можуть бути нові проєкти й ширше залучення учасників. Для грантової роботи — підготовлені заявки та отримане фінансування. Для культурної спадщини — актуальний перелік проблемних об’єктів і практичні заходи щодо їхнього захисту.
Важливо, щоб наступний звіт містив конкретні показники. Жителі мають бачити, скільки заходів проведено, скільки молодих людей залучено, які заявки подано та що зроблено для збереження пам’яток.
Головне із засідання Координаційної ради
- засідання відбулося під головуванням Олени Петрівської;
- підбито підсумки роботи за перше півріччя 2026 року;
- Світлана Михальченко доповіла про виконання стратегії до 2030 року;
- Анастасія Поліщук розповіла про Регіональний молодіжний конгрес Житомирщини;
- Тетяна Кущук представила досвід роботи з грантовими програмами;
- Анатолій Горобчук поінформував про форум «Спадщина незалежності. Житомирщина»;
- окремо обговорили туристичний потенціал кляштора Босих Кармелітів;
- розглянули збереження історичних об’єктів під час воєнного стану.
Від обговорення Бердичів має перейти до практичних проєктів
Українська ідентичність у Бердичеві формується через знання історії, громадянську активність, участь молоді та відповідальне ставлення до культурної спадщини. Тому обговорені напрями мають практичне значення для всієї громади.
У міста є необхідний потенціал. Бердичів має унікальні пам’ятки, бібліотечну мережу, активну молодь, громадські організації та фахівців у сфері культури.
Головне завдання — об’єднати ці можливості. Молодіжні ідеї можуть отримувати грантову підтримку. Бібліотеки здатні працювати як освітні майданчики. Історичні пам’ятки можуть стати основою для туристичних і культурних проєктів.
Реальну ефективність роботи Координаційної ради покажуть не кількість засідань і звітів, а конкретні результати. Це реалізовані ініціативи, залучені ресурси, активна участь молоді та збережені історичні об’єкти Бердичева.
