Диверсія на залізниці у Бердичеві завершилася обвинувальним вироком для двох фігурантів справи. Бердичівський міськрайонний суд визнав чоловіка та жінку винними у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України. Кожному з них призначили по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Йдеться про підпал обладнання, від якого залежить контроль безпеки руху залізничного транспорту. За матеріалами справи, злочин було вчинено у вересні 2024 року за обіцяну винагороду в розмірі 200 доларів США. Замовлення фігуранти, як установив суд, одержали через Telegram.
Вирок оголосили 13 липня 2026 року. Водночас він ще не набув законної сили. Сторони мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку протягом 30 днів із дня його проголошення.
Яке рішення ухвалив суд у Бердичеві
Бердичівський міськрайонний суд розглянув кримінальне провадження щодо двох осіб 2001 року народження. Їх обвинувачували у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану. Кримінальне правопорушення кваліфікували за частиною 2 статті 113 Кримінального кодексу України.
Суд дійшов висновку, що зібрані та досліджені докази підтверджують вину обох фігурантів. Чоловіку та жінці призначили однакове покарання — по 15 років ув’язнення з конфіскацією належного їм майна.
Під диверсією у цьому провадженні мається на увазі підпал, здійснений із метою ослаблення держави та спрямований на пошкодження об’єкта, який має важливе народногосподарське й оборонне значення. Вчинення такого злочину під час воєнного стану суттєво підвищує його суспільну небезпеку.
Раніше сайт PRO Бердичів розповідав про перебіг цієї резонансної справи, зміну головуючого судді та дослідження доказів. Тепер судовий розгляд у першій інстанції завершився проголошенням обвинувального вироку.
Підробіток у Telegram виявився замовленням на диверсію
Як установлено під час судового розгляду, двоє знайомих шукали можливість заробити через інтернет. Обоє фігурантів на той час уже мали судимості. У вересні 2024 року вони натрапили в одному з Telegram-каналів на пропозицію виконати завдання за гроші.
Насправді запропонований «підробіток» передбачав пошкодження залізничної інфраструктури. За виконання завдання невідома особа пообіцяла 200 доларів США. Попри очевидну небезпеку та протиправний характер пропозиції, чоловік і жінка погодилися.
За інформацією, викладеною у вироку, один з обвинувачених отримав завдаток. Після цього він придбав легкозаймисту рідину. Далі чоловік разом зі знайомою вирушив до залізничного перегону, де знаходилося обладнання системи безпеки руху.
Чоловік облив релейну шафу займистою рідиною, а жінка підпалила її запальничкою. Вона також зняла процес на мобільний телефон. Відеозапис мав підтвердити виконання отриманого завдання. Згодом відеозвіт надіслали куратору.
Таким чином, ідеться не про випадкове пошкодження майна або необережне поводження з вогнем. Суд розглядав послідовні та узгоджені дії двох осіб, які отримали завдання, підготували необхідні засоби, прибули до об’єкта, вчинили підпал і зафіксували результат для замовника.
Чому пошкодження релейної шафи становило серйозну загрозу
Релейна шафа є важливою складовою залізничної інфраструктури. Таке обладнання використовується у системах сигналізації, централізації та блокування. Воно допомагає контролювати рух поїздів і підтримувати безпечну роботу залізниці на відповідній ділянці.
Пошкодження обладнання могло спричинити порушення нормальної роботи залізничного транспорту. Серед можливих наслідків у вироку названо збій графіка руху, простої вагонів та інші небезпечні ситуації. За несприятливого розвитку подій втручання в систему контролю могло створити передумови для аварії або катастрофи.
У період воєнного стану залізниця має особливе значення для держави. Нею перевозять пасажирів, гуманітарні вантажі, техніку, продовольство та інші ресурси. Будь-яка спроба порушити її стабільну роботу може впливати не лише на окремий маршрут, а й на обороноздатність та економічну безпеку країни.
Саме тому підпали релейного обладнання не можна оцінювати лише за вартістю пошкодженого майна. Головним є ризик для руху поїздів, людей, вантажів і функціонування стратегічної транспортної мережі.
Обвинувачені визнали провину після дослідження доказів
Під час судового процесу чоловік і жінка зрештою повністю визнали свою вину. Проте сталося це не на початку розгляду, а після того, як суд дослідив докази сторони обвинувачення.
У судовому засіданні фігуранти дали показання, описали обставини вчинення правопорушення та заявили про каяття. За їхніми словами, головним мотивом було бажання отримати гроші. Вони стверджували, що погодилися на підпал виключно заради заробітку.
Обвинувачений чоловік під час розгляду справи називав себе патріотом. Також суду повідомили, що його дружина переказала 40 тисяч гривень на потреби Збройних Сил України. Однак ці обставини не змінили правової оцінки вчинених дій.
Суд урахував не лише пояснення та каяття, а й характер злочину, його потенційні наслідки, попередні судимості обох осіб і ситуацію, в якій перебуває країна. Україна продовжує протистояти збройній агресії, а залізнична інфраструктура залишається одним із ключових елементів функціонування держави.
Попередні судимості вплинули на оцінку фігурантів
При визначенні покарання суд звернув увагу на те, що обоє обвинувачених раніше вже були судимі. Щодо чоловіка встановлено рецидив злочинів. Це означає, що нове умисне кримінальне правопорушення він учинив, маючи судимість за попередній умисний злочин.
Стосовно жінки раніше було проголошено обвинувальний вирок в іншому кримінальному провадженні — за вчинення терористичного акту. Водночас на момент розгляду справи про диверсію те судове рішення ще не набуло законної сили. Тому цю обставину необхідно подавати саме з таким процесуальним уточненням.
Сукупність досліджених доказів дала суду підстави визнати доведеною участь кожного з фігурантів. Суд також розмежував їхні дії: чоловік придбав займисту рідину та використав її для підготовки підпалу, жінка безпосередньо запалила обладнання і зробила відеозапис для звіту перед куратором.
У матеріалах провадження дії обох осіб розглядаються як частини спільного умислу. Кожен виконав свою роль, необхідну для реалізації отриманого завдання.
Обіцяні 200 доларів обернулися 15 роками ув’язнення
Однією з найбільш показових деталей цієї справи є співвідношення обіцяної винагороди та призначеного покарання. За завдання, яке створювало загрозу для стратегічної інфраструктури, виконавцям пообіцяли лише 200 доларів.
Натомість суд першої інстанції призначив кожному по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Навіть якщо фігуранти пояснювали свої дії бажанням швидко заробити, матеріальний мотив не усуває відповідальності за усвідомлену участь у злочині.
Ця справа вкотре демонструє небезпеку анонімних пропозицій заробітку в месенджерах. Замовники можуть маскувати диверсійні або терористичні завдання під нескладний підробіток: сфотографувати об’єкт, передати координати, перенести пакунок, підпалити обладнання чи записати відеозвіт.
У подібних схемах безпосередні виконавці ризикують свободою та майном, тоді як куратори часто залишаються на відстані й керують процесом через анонімні акаунти. Тому будь-які пропозиції пошкодити транспортні, енергетичні, військові або адміністративні об’єкти необхідно сприймати як серйозну загрозу, а не як спосіб легкого заробітку.
На сайті PRO Бердичів також повідомлялося про викриття на Житомирщині інших небезпечних завдань, які передавали через дистанційних кураторів. Такі історії показують, що вербування через соціальні мережі та месенджери залишається реальною загрозою.
Що означає конфіскація майна
Окрім тривалого строку ув’язнення, суд застосував до обох фігурантів конфіскацію майна. Це додаткове покарання, яке полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, що належить засудженій особі.
Фактичне виконання цієї частини вироку можливе після набрання судовим рішенням законної сили. Обсяг майна, на яке може поширюватися конфіскація, визначатиметься відповідно до вироку та вимог законодавства.
Таким чином, наслідки справи для фігурантів не обмежуються позбавленням волі. Якщо вирок залишиться чинним після завершення строку апеляційного оскарження або перегляду в апеляційній інстанції, застосуванню підлягатиме і конфіскація.
Вирок ще можна оскаржити
Наразі рішення Бердичівського міськрайонного суду не є остаточним. Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів. Якщо учасники провадження подадуть апеляційні скарги, законність та обґрунтованість рішення перевірятиме суд апеляційної інстанції.
До завершення передбаченої законом процедури необхідно враховувати положення статті 62 Конституції України. Особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в законному порядку та не встановлено обвинувальним вироком суду, який набув законної сили.
Тому повідомлення про призначене покарання відображає рішення суду першої інстанції станом на 13 липня 2026 року. Подальший процесуальний рух справи залежатиме від того, чи скористаються сторони правом на апеляційне оскарження.
Як знайти матеріали справи у судовому реєстрі
Пошук оприлюднених судових рішень у цьому кримінальному провадженні можна здійснювати в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Номер справи — 274/1579/25.
Під час пошуку варто враховувати, що тексти судових рішень у реєстрі можуть публікуватися із затримкою. Персональні дані учасників провадження в публічній версії документа приховуються відповідно до законодавства.
Інші повідомлення про кримінальні провадження, вироки та резонансні процеси в місті й районі читачі можуть знайти в розділі кримінальних новин PRO Бердичів.
Справа про диверсію на залізниці отримала рішення першої інстанції
Розгляд справи про підпал релейної шафи тривав у Бердичеві не один місяць. Суд дослідив письмові матеріали, показання та інші докази, після чого вислухав обвинувачених. Вони визнали провину, розповіли про отримане через Telegram завдання та назвали фінансовий мотив своїх дій.
Попри каяття, суд урахував особливу тяжкість правопорушення. Підпал стосувався об’єкта, від якого залежить безпечний рух залізничного транспорту. Дії були вчинені під час воєнного стану, коли стабільність критичної інфраструктури безпосередньо пов’язана з національною безпекою та обороноздатністю України.
За рішенням суду першої інстанції, ціна погодження на сумнівний «підробіток» становить для кожного з фігурантів 15 років позбавлення волі та конфіскацію майна. Остаточний правовий статус вироку визначиться після закінчення строку апеляційного оскарження або перегляду справи апеляційним судом.
